Oihaih Laa 1
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Kami hoiah koi vangpui, kawbangmaw angqaikrang ah na oh sut! Praenawk boih salakah lensawkhaih hoi kaom, kawbangmaw lamhmai baktiah na oh ving! Praenawk ih siangpahrang canu loe kawbangmaw tamut paek kami ah oh ving loe!
1Як ся столиця седить одинока, — та, що була колись така многолюдна, стала, мов би вдовою; город, великий між народами, князь над краями, — платить нинї дань!
2Anih loe khoving ah palungnat hoi qah moe, tangbaeng nuiah mikkhraetui long; a tlangainawk thungah anih pathloepkung mi doeh om o ai; ampuinawk boih a nuiah oep om o ai, anih ih misa ah angcoeng o boih boeh.
2Плаче гірко по ночах, сльози ллються по щоках; з усїх, що його любили, нема нїкого, хто б розважив; усї приятелї його зрадили його, стали ворогами.
3Judah loe patanghaih hoi karai toksakhaih pongah, misong ah angcoeng boeh; Sithaw panoek ai prae thungah a oh moe, monghaih to hnu ai boeh; anih patom kaminawk mah anih to ahmuen tamcaek ah kae o.
3Юда, втїкаючи від злиднїв та неволї тяжкої, поселився серед поган, та не знайшов впокою; всї, що його з давна гонили, спіймали його, наче б у тїсному заулку.
4Mi doeh poihkung ah angzo o ai pongah, Zion loe palungset; anih ih khongkhanawk boih loe angqaikrang boeh; nihcae ih qaimanawk doeh angpho o boeh; tangla cuemnawk loe palungnat o moe, palungboenghaih hoiah khosak o.
4Посуміли дороги на Сион, бо перестали прочане ходити; всї брами його опустїли; сьвященники взітхають, дївчата горюють, — гірко й йому самому.
5A sakpazaehaih pop hmoek baktih toengah Angraeng mah danpaek pongah, a hnukma ih kaminawk to ukkung ah oh o lat moe, a misanawk doeh khosak hoih o boeh; a caanawk loe a misanawk hma ah misong ah laemh o boeh.
5Вороги його взяли гору над ним; противники роскошують, бо Господь послав на його злиднї за премногі його провини; дїти його пійшли в неволю поперед ворога чамбулом.
6Zion canu loe lensawkhaih hoi kranghoihaih mah caehtaak ving boeh; anih ih siangpahrang capanawk loe caak hanah qam kahing hnu ai tasuk baktiah ni oh o boeh; patom kaminawk hma ah angpho qawt ah a cawnh o.
6Минулась у Сиону вся його величність; знатні в його — наче ті оленї, що не знаходять собі нїде паші; безсильні, пійшли навперід погоничів своїх.
7Jerusalem loe kamtang tonghaih niah, canghnii ah a tawnh ih khosak hoihaih to a poek; angmah ih kaminawk misa ban thungah krak o naah, abomkung tawn ai; a misanawk mah dan o moe, amrohaih to pahnui o thuih.
7В злиднях своїх та в тїснотї своїй спогадав Ерусалим про всї дорогі добра свої, що їх мав тодї, як нарід його попав в руки ворожі, й нї в кого не знайшов підмоги; а вороги позирають на його та висьмівають і його суботи.
8Jerusalem loe paroeai zae boeh pongah, panuet thoh boeh; bangkrai ah ohhaih to a hnuk o naah, anih khingza vaih kaminawk mah doeh anih to patoek o boeh; ue, anih loe angpho moe, hnukbang amlaem ving boeh.
8Тяжко провинив Ерусалим, тим і зробився огидою людям; всї, що його славили, споглядають на його з погордою, бо побачили наготу його, а й сам він взітхає, та й одвертає, застидавшись, обличчє.
9Panuet kaom hmuen loe anih ih canghnak nuiah akap; anih loe hmabang kaom han koi boenghaih to poek ai; to pongah pathloepkung om ai, dawnrai han oh, anih loe amtim maat boeh; Aw Angraeng, patang ka khanghaih hae khenah, misanawk loe amoek o boeh.
9Гріх його, мов нечистота на платтї, явний, та він не подумав, що з того буде; тим то й упав він так низько, та й не має потїшителя. Зглянься ж ти, Боже, на мене у злиднях, бо ворог аж надто піднявся вгору!
10Anih ih hmuenmaenawk loe misanawk mah lomh pae o boeh; nang ih kaminawk angpophaih ahmuen ah akun o sak hmah, tiah lok na paek ih Sithaw panoek ai kaminawk loe hmuenciim thungah akun o boeh, tiah Jerusalem mah hnuk boeh.
10Ворог простяг руку свою на все, що йому дороге було; він бачить, як погане втискаються в пресьвяте місце його; а ти ж (Господи,) заповідав, щоб вони не вступали в громаду твою.
11Anih ih kaminawk loe angpho o boih moe, takaw to pakrong o; a hing o thai hanah a tawnh o ih hmuennawk to buh hoiah alaih o; Aw Angraeng, khenah, kai loe hnaphnae ih kami ah ka oh boeh.
11Ввесь нарід взітхає за насущним хлїбом, віддає все дороге, щоб було чим посилити душу. О, зглянься, Господи, подивись, як я принижений.
12Nangcae, a taengah caeh kaminawk, nangcae hanah loe tiah doeh om ai maw? Khen oh loe, poek oh, Angraeng palungphuihaih niah, ka nuiah phaksak ih patangkhanghaih baktiah patangkhang kami oh maw?
12О, нехай вас нїколи таке не спіткає, всї ви, що дорогою проходите мимо! Гляньте, придивіться, чи є біль такий, як мій біль, що на мене впав, що послав на мене Господь в день палаючого гнїву свого?
13Ranui bang hoiah ka huh thungah hmai to ang patoeh moe, ka huhnawk to ang hmawnsak boeh; ka khok aman hanah thang ang patung pae moe, hnukbang ah amlaemsak ving boeh; kai palung ang boengsak moe, athun qui tha ang zoksak sut boeh.
13Звисока послав він огонь у костї мої і той обгорнув їх; він розстелив сїтї під ноги менї й повалив мене; учинив мене бідним, та мучить мене день поза день.
14Ka sakpazaehaih hmuen phawhhaih hnam to ka ban hoi tahnong ah ang oisak moe, ang pathlet caeng; Angraeng mah tha ang zoksak moe, nihcae ban ah ang paek, kai loe nihcae ban thung hoi kang thawk thai ai boeh.
14Ярмо, зроблене з проступків моїх, в руцї в него; вони, неначе в шнур поскручувані, і заложені менї на шию; Господь обезсилив мене; віддав мене в руки, що з них годї менї добутись.
15Angraeng mah kaimah ih thacak kaminawk to kaimah salakah, khok hoiah cawh moe, kai ih thendoengnawk to tuk hanah, paroeai kaminawk to kawk; misurthaih pasawh baktiah Angraeng mah tangla cuem Judah canu to khok hoiah cawh.
15Всїх хоробрих моїх повалив Господь посеред мене; скликав проти мене цїлу товпу, щоб вигубити молодиків моїх; неначе (грони) в тискарнї, зтоптав Господь дївицю-дочку Юдину.
16To pongah ka qah; ka mik hoiah mikkhraetui to long boeh; ka hing thai hanah pathloepkung ka taeng ah mi doeh om ai; misa mah ang pazawk boeh pongah, ka caanawk loe anghmat o boih boeh.
16От чого я плачу; око моє, — от чого око моє проливає води; далеко від мене втїшитель, що живив би духа в менї; дїти мої витрачені, бо ворог взяв гору.
17Zion mah a ban to payangh, toe pathloepkung mi doeh om ai; a taengah kaom kaminawk misa ah angcoengsak hanah, Angraeng mah Jakob nuiah lok takroek boeh; Jerusalem loe to kaminawk salakah ciimcai ai nongpata baktiah oh boeh.
17Сион простягає руки свої та нема, хто б його розважив. Господь дав приказ проти Якова ворогам його, щоб його кругом обступили; Ерусалим стався гидотою посеред них.
18Angraeng loe toeng, a paek ih lok to ka aek; kaminawk boih tahngai oh, ka patanghaih hae khen oh; ka thendoengnawk hoi tanglanawk loe misong ah laemh o boih boeh.
18Справедливий Господь, бо я не корився його слову. О, слухайте, всї народи, погляньте на муку мою; дїви мої й молодики мої — всї вони пійшли в неволю!
19Kaimah ih tlangainawk to ka kawk, toe nihcae mah ang ling o; kai ih qaimanawk hoi kacoehtanawk loe a hing o thai hanah buh pakrong o nakung ah, vangpui thungah hinghaih boeng o boih boeh.
19Кличу другів моїх, та вони завели мене; сьвященники мої й старшина моя гинуть у містї, шукаючи харчі собі, щоб підкріпитись, свою душу (задержати в тїлї).
20Aw Angraeng, khenah, palung ka boeng boeh; ka hinghaih patangkhang sut boeh; palung doeh patangkhang sut boeh; na lok to ka aek moeng boeh; tasa bang ah sumsen hoiah nganbawh kana ka hak, athung bang ah loe kadueh baktiah ka oh.
20Зглянься, Господи, бо я в тїснечі; внутро моє неспокійне, серце, неначе перевернулось у менї; я бо упрямо противився тобі; в полі забрав меч дїти мої, а дома — (голодова) смерть.
21Kang phohaih to kaminawk mah thaih o; kai pathloepkung mi doeh om ai; patang ka khanghaih loe ka misanawk boih mah thaih o; na sak ih hmuen nuiah anghoe o; na khaeh ih ani na phaksak naah loe, nihcae doeh kai baktiah om o tih.
21Почули, що я стогну, а нема, хто б мене розважив; почули всї вороги мої про мою недолю, та й утїшились, що ти се вчинив менї. О, коли б ти послав уже той день, що його заповів, і вони стали такими ж, як я!
22Nihcae sethaih boih loe na hma ah amtueng nasoe; ka sakpazaehaihnawk boih pongah ka nuiah na sak ih baktih toengah, nihcae nuiah doeh sah toeng ah; kang phohaih paroeai pop boeh pongah, poekhaih palungthin doeh ka zai sut boeh.
22О, постав перед лице своє усе зло їх; обійдись із ними оттак, як обійшовся зо мною за всї гріхи мої, я бо стогну безнастанно, й серце в менї завмірає!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.