哀歌 1
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ああ、人で満ちていた都が、 ひとり寂しく座っている。 諸国民の中で大いなる都が、 やもめのようになった。 諸州の中で王女だった都が、 奴隷となった。
1Як ся столиця седить одинока, — та, що була колись така многолюдна, стала, мов би вдовою; город, великий між народами, князь над краями, — платить нинї дань!
2彼女は夜、激しく泣き、 涙が頬を伝う。 恋人たちの中に、 彼女を慰める者は一人もいない。 友は皆、彼女を裏切り、 彼女の敵となった。
2Плаче гірко по ночах, сльози ллються по щоках; з усїх, що його любили, нема нїкого, хто б розважив; усї приятелї його зрадили його, стали ворогами.
3ユダは苦しみと、 重い苦役のために捕囚となった。 彼女は諸国民の間に住み、 安息を見いだせない。 彼女を追う者は皆、苦境にある彼女に追いついた。
3Юда, втїкаючи від злиднїв та неволї тяжкої, поселився серед поган, та не знайшов впокою; всї, що його з давна гонили, спіймали його, наче б у тїсному заулку.
4シオンへの道は嘆いている。 例祭に来る者がいないからだ。 その門はすべて荒れ果て、 祭司たちはため息をつく。 おとめたちは苦しみ、 シオン自身も苦しみに沈む。
4Посуміли дороги на Сион, бо перестали прочане ходити; всї брами його опустїли; сьвященники взітхають, дївчата горюють, — гірко й йому самому.
5彼女に敵対する者がかしらとなり、 敵は栄えている。 彼女の多くの背きのゆえに、 主 は彼女を苦しめた。 幼い子どもたちは敵の前を、捕囚となって行った。
5Вороги його взяли гору над ним; противники роскошують, бо Господь послав на його злиднї за премногі його провини; дїти його пійшли в неволю поперед ворога чамбулом.
6娘シオンから、 すべての威光が去った。 その高官たちは牧草を見つけられない鹿のようになり、 追う者の前を、力なく逃げて行った。
6Минулась у Сиону вся його величність; знатні в його — наче ті оленї, що не знаходять собі нїде паші; безсильні, пійшли навперід погоничів своїх.
7エルサレムは苦しみと悲惨の日々に、 昔からのすべての麗しいものを思い起こす。 その民が敵の手に落ち、 彼女を助ける者が一人もいなかった時、 敵は彼女を見て、 その荒廃をあざ笑った。
7В злиднях своїх та в тїснотї своїй спогадав Ерусалим про всї дорогі добра свої, що їх мав тодї, як нарід його попав в руки ворожі, й нї в кого не знайшов підмоги; а вороги позирають на його та висьмівають і його суботи.
8エルサレムは重い罪を犯した。 それゆえ、汚れた者となった。 彼女を敬っていた者は皆、彼女をさげすむ。 その裸を見たからだ。 彼女自身もため息をつき、顔を背ける。
8Тяжко провинив Ерусалим, тим і зробився огидою людям; всї, що його славили, споглядають на його з погордою, бо побачили наготу його, а й сам він взітхає, та й одвертає, застидавшись, обличчє.
9彼女の汚れは裾についていた。 自分の行く末を思わなかった。 それゆえ、彼女は驚くほど落ちぶれた。 彼女を慰める者はいない。 「主よ、私の苦しみをご覧ください。 敵は高ぶっている。」
9Гріх його, мов нечистота на платтї, явний, та він не подумав, що з того буде; тим то й упав він так низько, та й не має потїшителя. Зглянься ж ти, Боже, на мене у злиднях, бо ворог аж надто піднявся вгору!
10敵は彼女の麗しいものすべてに 手を伸ばした。 あなたが集会に入ることを禁じた諸国民が、 彼女の聖所に入るのを見たからだ。
10Ворог простяг руку свою на все, що йому дороге було; він бачить, як погане втискаються в пресьвяте місце його; а ти ж (Господи,) заповідав, щоб вони не вступали в громаду твою.
11その民は皆、ため息をつき、 パンを求める。 命をつなぐ食物を得るために、 麗しいものを手放した。 「主よ、目を留めてご覧ください。 私はさげすまれる者となった。」
11Ввесь нарід взітхає за насущним хлїбом, віддає все дороге, щоб було чим посилити душу. О, зглянься, Господи, подивись, як я принижений.
12「道を通るすべての人よ、 あなたがたには何でもないのか。 目を留めて見よ。 主が燃える怒りの日に私にもたらされた、 私の悲しみのような悲しみがあるか。
12О, нехай вас нїколи таке не спіткає, всї ви, що дорогою проходите мимо! Гляньте, придивіться, чи є біль такий, як мій біль, що на мене впав, що послав на мене Господь в день палаючого гнїву свого?
13主は高い所から私の骨の中に火を送り、 その火は骨の髄まで焼いた。 私の足に網を張り、 私を後ろへ退かせた。 私を荒れ果てさせ、一日中衰えさせた。
13Звисока послав він огонь у костї мої і той обгорнув їх; він розстелив сїтї під ноги менї й повалив мене; учинив мене бідним, та мучить мене день поза день.
14私の背きのくびきは、 その御手によって束ねられた。 それらは絡み合い、 私の首に載せられた。 主は私の力をくじいた。 主 は私を、 私には立ち向かえない者たちの手に渡した。
14Ярмо, зроблене з проступків моїх, в руцї в него; вони, неначе в шнур поскручувані, і заложені менї на шию; Господь обезсилив мене; віддав мене в руки, що з них годї менї добутись.
15主は私の中にいた勇士たちを ことごとく退けた。 私の若者たちを打ち砕くために、 私に対して集会を招集した。 主は、おとめなる娘ユダを酒ぶねで踏みつけた。
15Всїх хоробрих моїх повалив Господь посеред мене; скликав проти мене цїлу товпу, щоб вигубити молодиків моїх; неначе (грони) в тискарнї, зтоптав Господь дївицю-дочку Юдину.
16これらのことのために、私は泣く。 私の目から、私の目から水が流れ落ちる。 私を力づける慰め手が、 私から遠く離れている。 敵が勝ったため、 私の子らは荒れ果てた。」
16От чого я плачу; око моє, — от чого око моє проливає води; далеко від мене втїшитель, що живив би духа в менї; дїти мої витрачені, бо ворог взяв гору.
17シオンは両手を広げるが、 彼女を慰める者はいない。 主はヤコブについて、 周囲の者たちが彼の敵となるよう命じた。 エルサレムは彼らの間で、汚れた者となった。
17Сион простягає руки свої та нема, хто б його розважив. Господь дав приказ проти Якова ворогам його, щоб його кругом обступили; Ерусалим стався гидотою посеред них.
18「主は正しい。 私がその命令に逆らったのだ。 すべての民よ、聞け。 私の悲しみを見よ。 私のおとめたちと若者たちは、捕囚となって行った。
18Справедливий Господь, бо я не корився його слову. О, слухайте, всї народи, погляньте на муку мою; дїви мої й молодики мої — всї вони пійшли в неволю!
19私は恋人たちを呼んだが、 彼らは私を欺いた。 祭司たちと長老たちは、命をつなぐ食物を求めながら、 都の中で息絶えた。
19Кличу другів моїх, та вони завели мене; сьвященники мої й старшина моя гинуть у містї, шукаючи харчі собі, щоб підкріпитись, свою душу (задержати в тїлї).
20主よ、ご覧ください。 私は苦しみの中にある。 はらわたはかき乱され、 心は内で翻る。 私が甚だしく背いたからだ。 外では剣が子を奪い、 家の中は死そのものだ。
20Зглянься, Господи, бо я в тїснечі; внутро моє неспокійне, серце, неначе перевернулось у менї; я бо упрямо противився тобі; в полі забрав меч дїти мої, а дома — (голодова) смерть.
21人々は私のため息を聞いた。 私を慰める者はいない。 敵は皆、私の災いを聞き、 あなたがこれを行ったので喜んでいる。 あなたが告げた日を来させてください。 その時、彼らも私のようになる。
21Почули, що я стогну, а нема, хто б мене розважив; почули всї вороги мої про мою недолю, та й утїшились, що ти се вчинив менї. О, коли б ти послав уже той день, що його заповів, і вони стали такими ж, як я!
22彼らのすべての悪を御前に置き、 私のすべての背きのために私になさったように、 彼らにも報いてください。 私のため息は多く、 心は弱り果てている。」
22О, постав перед лице своє усе зло їх; обійдись із ними оттак, як обійшовся зо мною за всї гріхи мої, я бо стогну безнастанно, й серце в менї завмірає!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.