Toksahkungnawk 1
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Aw Theophila, hmaloe ah ka sak ih cabu pongah, Jesu mah sak ih hmuen hoi patuk amtonghaih kawng to,
1Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
2patoeh han a qoih ih kaminawk khaeah, Kacai Muithla rang hoiah lok to paek moe, ranui bangah lakhaih ni pha ai karoek to a thuih pae ih lok to ka tarik boeh.
2аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
3Anih loe patangkhang pacoengah, nihcae khaeah ni quipalito thung amtueng pae moe, Sithaw prae kawng to a thuih: anih loe hing, tiah nihcae khaeah paroeai hnuksakhaih hoiah amtuengsak:
3перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
4Patoeh ih kaminawk hoi nawnto amkhueng o naah, ka thuih ih lok to na thaih o boeh, Pa Lokkamhaih to zing oh, Jerusalem hae caeh o taak hmah.
4і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
5Johan loe tui hoiah ni tuinuemhaih to paek; toe nangcae loe akra ai ah Kacai Muithla hoiah tuinuemhaih to na hnu o tih, tiah a naa.
5Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
6Nihcae mah nawnto amkhueng o naah, anih khaeah, Angraeng, vaihi Israel prae nang doetsak let han boeh maw? tiah a dueng o.
6Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
7Anih mah nihcae khaeah, Pa mah a thacakhaih rang hoiah suek ih ani hoi atuenawk na panoek o han angai ai.
7Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
8Toe nangcae nuiah Kacai Muithla angzoh pacoengah, thacakhaih to na hnu o tih: to naah Jerusalem, Judea prae hoi Samaria prae thung boih, long boenghaih ahmuen khoek to, Kai hnukung ah na om o tih, tiah a naa.
8А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
9Hae loknawk a thuih pacoengah, nihcae mik hnukah, anih loe van ah lak tahang ah oh; anih loe nihcae mah hnu thai ai karoek to tamai nuiah caeh tahang.
9І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
10Anih ranui bang caeh naah, nihcae mah boeng ai ah khet o tahang, khenah, kahni kanglung angkhuk kami hnetto, nihcae taengah angdoet pae;
10І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
11nihnik mah, Kalili kaminawk, Tih pongah nang doet o moe, ranui bangah na khet o khing loe? Nangcae khae hoi van ah lak tahang ah kaom, nangcae mik hnukah Jesu van ah lak tahang baktih toengah, anih loe angzo let tih, tiah a naa.
11котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
12To pacoengah loe nihcae mah Jerusalem hoi Sabbath nito caehhaih kangthla, Olive, tiah kawk ih mae hoiah Jerusalem ah amlaem o.
12Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
13A phak o naah, Piter, Johan, Jakob hoi Andru, Philip hoi Thomas, Batholomu hoi Mathai, Alphaeus capa Jakob hoi Zealot, tiah kawk ih Simon, Jakob ih amnawk Juda cae loe im ranui ah dawh o tahang.
13І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14Nongpatanawk, Jesu amno Meri, Anih ih amnawknawk boih loe poekhaih maeto hoiah lawkthuih o.
14Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню — з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
15To na niah Piter loe (cumvaito pacoeng, pumphaeto) kamkhueng, a hnukbang kaminawk salakah angdoet moe,)
15І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
16nawkamyanawk, Jesu naeh kaminawk loklam patuekkung, canghnii ah Kacai Muithla mah David ih pakha hoiah Juda kawng thuih ih hae Cabu lok loe akoep han oh.
16Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
17Anih loe aicae hoi nawnto kroek o moe, hae tok doeh a sak toeng, tiah a thuih.
17Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
18Juda loe zaehaih atho hoiah long to qanh; anih loe lu bang hoiah long ah krak, a zok um ah tapok phawt pongah, tazae taqawnnawk doeh amsah boih.
18Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
19To tiah kaom hmuen to Jerusalem kaminawk boih mah panoek o; to pongah to long ahmuen loe a taengah kaom kaminawk ih lok hoiah Akeldama, tiah kawk o, athii hoi qan ih long, tiah thuih koehhaih ih ni.
19І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20Saam Cabu thungah, Anih ohhaih ahmuen to pong sut nasoe loe, toah mi doeh om hmah nasoe: zaehoikung ah a ohhaih tok to kalah kami mah la nasoe, tiah tarik ih oh.
20Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.
21To pongah, Angraeng Jesu aicae salakah oh moe, tacawt naah, aicae hoi nawnto kaom toepsoep kami,
21Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22aicae hoi nawnto Jesu angthawk lethaih hnukung ah oh hanah, Johan mah tuinuemhaih paek tangsuek nathuem hoi kamtong, Anih aicae khae hoi ranui bangah lak karoek to, aicae hoi nawnto kaom kami maeto tokpaek han oh, tiah a thuih.
22почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23To pongah nihcae mah kami hnetto, Barsabas, tiah kawk ih Joseph (Justa, tiah doeh kawk o) hoi Mathia to qoih o.
23І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
24To naah Angraeng, nangmah loe kaminawk ih palungthin to na panoek boih, zaehoikung ah ohhaih ahmuen hoiah Juda amtim ving pacoengah, anih zuengah oh moe, angmah ih ahmuen ah caeh pacoengah, patoeh ih kaminawk mah sak ih tok thungah athum hanah, hae kami hnik thungah na qoih ih kami to amtuengsak ah, tiah lawk a thuih o.
24І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
no verse 25 in this text
25приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26To pacoengah nihcae mah taham khethaih phoisa to vah o; taham khethaih phoisa loe Mathia khaeah amtimh; to pongah anih to patoeh ih kami hathlai hnetto thungah athum o sak.
26І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.