Toksahkungnawk 23
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Pawl mah lokcaekkungnawk khet pacoengah, Kaminawk, nawkamyanawk, Sithaw ih tok hae vaihni ni khoek to poek toenghaih hoiah ni ka sak, tiah a naa.
1Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всїй добрій совістї перед Богом до сього дня.
2To lok to thaih naah kalen koek qaima Ananias mah, anih taengah angdoe kami khaeah, Pawl ih pakha to boh pae hanah lokpaek.
2Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.
3To naah Pawl mah, Nang, rong kanglung hoi nok ih tapang! Sithaw mah nang ni bop lat tih: daan baktiah kai lokcaek han ih na ai maw toah nang hnut, tipongah daan ai ah kai boh han ih lok na paek loe? tiah a naa.
3Тодї рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?
4To naah Pawl taengah angdoe kaminawk mah, Sithaw kami, kalen koek qaima to hae tiah zoeh sai maw? tiah a naa o.
4Ті ж, що стояли, сказали: Ти архиєрея Божого злорічиш?
5Pawl mah, Nawkamyanawk, anih loe kalen koek qaima ni, tiah ka panoek ai pongah ni: nangmacae ukkungnawk to zoeh hmah, tiah tarik ih oh khoep bae, tiah a naa.
5Рече ж Павел: Не знав я, брати, що се архиєрей: писано бо: Не казати меш лихого на князя народу твого.
6Toe toah kaom thoemto kaminawk loe Sadusi kami ah oh o, kalah thoemto kaminawk loe Farasi ah oh o, tiah Pawl mah panoek naah, Kaminawk, nawkamyanawk, kai loe Farasi capa ah ka oh pongah, Farasi ah ka oh: kadueh kami angthawk lethaih nuiah oephaih ka tawnh pongah, vaihi lokcaekhaih ahmuen ah kang doet, tiah a naa.
6Постерігши ж Павел, що одна часть (людей) Садукейська, а друга Фарисейська, покликнув у радї: Мужі брати! я Фарисей, син Фарисеїв; за надїю воскресення мертвих мене судять.
7To lok a thuih pacoengah, Farasinawk hoi Sadusinawk lok angaek o moe, abu hnetto ah ampraek o.
7Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і роздїлилась громада.
8Sadusinawk mah loe kadueh kami angthawk lethaih om ai, van kami doeh om ai, pakhra doeh om ai, tiah thuih o; toe Farasinawk mah loe to hmuennawk to oh, tiah tang o.
8Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, нї ангела, нї духа, а Фарисеї визнають обох.
9To pacoengah angzoehhaih lok to oh, nihcae thung ih ca tarik thoemto Farasi kaminawk loe angthawk o moe, lok aek pae o; nihcae mah, Hae kami zaehaih tidoeh om ai: muithla mah maw, van kami mah maw, lokthui pae nahaeloe kawbangmaw na tih o han? To pongah Sithaw koeh ai ih hmuen baktiah angzoeh o hma si, tiah a naa o.
9Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.
10Lokpung o parai pongah, Pawl to naeh o ueloe, taprawt o pat tih boeh, tiah misatuh angraeng mah zit pongah, misatuh kaminawk to patoeh tathuk, Pawl to nihcae salak hoiah tha hoi zaehsak moe, misatuh kaminawk ohhaih ahmuen ah caeh haih ving hanah lok a paek.
10І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.
11To na aqum ah Angraeng Pawl taengah angdoet pae, Poek caksak ah, Jerusalem vangpui ah kai nang doet haih baktih toengah, Rom vangpui ah doeh nang doet haih han oh, tiah a naa.
11Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.
12Khawnbang phak naah thoemto Judahnawk loe nawnto amkhueng o, Pawl hum ai karoek to buhcaak han ai ah, lokkamhaih a sak o.
12Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що нї їсти муть, нї пити муть, доки не вбють Павла.
13Pawl hum han pacaeng kaminawk loe quipalito pong pop o.
13Було ж більш сорока, що сю клятьбу зробили.
14Nihcae loe kalen koek qaima hoi kacoehtanawk khaeah caeh o moe, Pawl ka hum o ai karoek to buhcaak han ai ah lokkamhaih ka sak o boeh, tiah a naa o.
14Приступивши вони до архиєреїв та старших, казали: клятьбою поклялись ми нїчого не їсти, доки не вбємо Павла.
15To pongah vaihi nangcae lokcaek kaminawk, Hae kami kawng kahoih ah ka panoek o thai hanah, khawnbangah anih nangcae khae patoeh let hanah, misatuh angraeng khaeah hni oh: Pawl nangcae khae pha ai naah anih hum hanah kam sak o coek boeh, tiah a naa o.
15Тепер же ви дайте знати тисячникові й радї, щоб завтра вивів його до вас, нїби хочете розвідатись пильнїще про справу його; ми ж, поки ще він наближить ся, готові будемо вбити його.
16Pawl hum hanah nihcae mah loklam ah angang o boeh, tiah Pawl tanuh ih capa mah thaih naah, misatuh kaminawk ohhaih ahmuen ah caeh moe, Pawl khaeah thuih pae.
16Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.
17To naah Pawl mah cumvaito ukkung misatuh to kawk moe, Hae thendoeng hae misatuh angraeng khaeah caeh haih ah: anih khaeah lok maeto thuih han a tawnh, tiah a naa.
17Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.
18To pongah misatuh ukkung mah anih to misatuh angraeng khaeah caeh haih; thongim krah Pawl mah kai ang kawk moe, hae thendoeng mah nang khaeah lokthuih han a tawnh, to pongah nang khaeah caeh haih ah, tiah ang hnik, tiah a naa.
18Він же, взявши його, повів до тисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; має бо щось сказати тобі.
19Misatuh angraeng mah thendoeng to ban ah patawnh, ahmuen kalah bangah caeh haih moe, tamquta hoi lok a dueng, tih lok maw thuih han na tawnh? tiah a naa.
19Узявши ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти маєш звістити менї?
20To naah anih mah, Judahnawk mah khawnbangah Pawl to kamnoekta ah lokdueng han koeh o pongah, anih to lokcaekhaih ahmuen ah caeh haih tathuk hanah nang khaeah hni si, tiah lokthuih o boeh.
20Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотїли лучче розпитатись про него.
21Toe Pawl hae nihcae khaeah patoeh hmah: tipongah tih nahaeloe kami quipalito pong kapop kaminawk loe Pawl hum ai karoek to buhcaak o han ai ah, lokkamhaih sak o moe, anih to loklam ah angang o boeh: vaihi nang ih lok ni a zing o, tiah a naa.
21Ти ж не слухай їх: засїдаєть ся бо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.
22Misatuh angraeng mah to thendoeng khaeah, Kai khae nang thuih ih hmuennawk hae minawk khaeah thuih hmah, tiah thuih pae pacoengah, anih to amlaem sak.
22Тисячник же відпустив хлопця, звелївши нїкому не казати, що се виявив єси передо мною.
23Anih mah misatuh cumvaito ukkung kami hnetto kawk moe, misatuh cumvai hnetto, hrang angthueng misatuh quitarukto, tayae sin misatuh cumvai hnettonawk to vaiduem atue thumto naah Caesarea ah caeh han amsak o coek ah, tiah lokpaek.
23І, покликавши двох із сотників, каже: Наготовте дві сотнї воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотнї стрельцїв на третю годину ночи;
24Prae ukkung Filix khaeah, Pawl kahoihah phak thai hanah, hrang to suem pae o coek ah, tiah a naa.
24і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цїлого до старости Феликса.
25Misatuh angraeng mah atlim bang ih baktiah;
25Написав же й лист такого змісту:
26Klaudias Lisias mah, kahoih koek Prae ukkung angraeng Filix khaeah, Bansinhaih ca kang pat.
26Клавдий Лизия вельможному старостї Феликсові: радуй ся.
27Hae kami loe Judahnawk mah naeh o moe, hum han thuih o boeh: anih loe Rom kami ah oh, tiah ka panoek naah, misatuh kaminawk hoi ka caeh o moe, anih to ka pahlong o.
27Чоловіка сего Жиди схопили і мали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.
28Tipong maw anih zaehaih a net o, tiah panoek han ka koeh pongah, angmacae lokcaekhaih hma ah kang doetsak:
28Хотївши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,
29to tiah zae nethaih loe angmacae ih daan hoi kasaeng hmuen ah oh, tiah ka panoek, to pongah anih loe thong pakhrak moe, paduek han krah ai, tiah ka hnuk.
29і знайшов, що обвинували його про питання закону їх, та нїякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.
30Anih to hum hanah angang o, tiah ang thuih o pongah, nang khaeah karangah kang patoeh; anih zaehaih net kaminawk mah doeh anih kawng nang khaeah thuih o hanah, kang patoeh roep, ngantui nasoe, tiah ca tarik pae.
30Як же сказано менї про зраду, що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелївши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.
31To pongah misatuh angraeng mah paek ih lok baktih toengah, misatuh kaminawk mah Pawl to lak o moe, khoving ah Antipatris vangpui ah caeh o haih.
31Воїни ж, як звелено їм, узявши Павла, повели в ночі в Антипатриду.
32Hrang angthueng misatuh kaminawk loe khawnbangah Pawl hoi nawnto caeh o, khok hoiah kacaeh misatuh kaminawk loe angmacae ohhaih ahmuen ah amlaem o let:
32А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.
33hrang angthueng kaminawk Caesarea vangpui phak o naah, prae ukkung angraeng khaeah ca to paek o moe, Pawl to anih hma ah aap o.
33Вони ж, ввійшовши в Кесарию і оддавши лист старостї, поставили перед ним і Павла.
34Prae ukkung mah ca to kroek pacoengah, naa bang prae ah kaom kami maw? tiah lok a dueng. Anih mah Cilicia ah kaom kami ni, tiah panoek naah;
34Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавшись, що з Киликиї,
35Anih khaeah, Na zaehaih net kaminawk phak o naah, nang kawng to thui si, tiah a naa. To pacoengah Pawl to a ohhaih Herod lokcaekhaih im ah kahoihah suek o hanah lok a paek.
35слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.