Toksahkungnawk 10
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Caesarea vangpui ah Kornelia, tiah kawk ih kami maeto oh, anih loe Italy misatuh kami cumvaito ukkung ah oh moe,
1Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
2anih hoi a imthung takoh boih loe Sithaw zii kami, bokhaih bangah angpaek kami ah oh o, anih loe amtang kaminawk hanah hmuenmae paek khue ai ah, Sithaw khae lawkthui toepsoep kami ah oh.
2побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
3Atue thumto phak naah, anih mah hnuksakhaih hmuen maeto a hnuk, Sithaw ih van kami angzoh moe, anih khaeah, Kornelia, tiah a naa.
3Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
4Kornelia mah anih to khet naah zit moe, Angraeng, tih maw? tiah a naa. Anih mah Kornelia khaeah, Na lawkthuihaih hoi amtang kaminawk hanah na paqumh ih hmuen loe, panoek poe hanah Sithaw hmaa angzoh tahang boeh.
4Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
5Vaihi Joppa vangpui ah kami patoeh ah loe Piter, tiah kawk ih, Simon to kawk ah:
5Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
6anih loe moihin huikung Simon im ah oh, anih ih im loe tuipui taengah oh: anih mah na sak han koi hmuen to na thui tih, tiah a naa.
6Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
7Anih khaeah lok kathui van kami to tacawt pacoengah, Kornelia mah a tamna hnik hoi Sithaw tanghaih tawn misatuh kami maeto a kawk moe;
7Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
8a hnuk ih hmuen hoi a thaih ih hmuennawk to a thuih pae boih pacoengah, nihcae to Joppa vangpui ah patoeh.
8і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
9Khawnbangah loe nihcae kholong caeh amsak o, Joppa vangpui to a phak o tom boeh, Piter loe lawkthuih hanah atue tarukto naah im ranui asom ah dawh tahang:
9Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
10anih loe zok amthlam parai pongah, buhcaak han koeh boeh: buhcaak hanah patoem pae o naah, hnuksakhaih to a hnuk,
10Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
11kam-ong van to a hnuk, anih khae krah tathuk, takii palito kaom kahni anih khaeah long ah khrah tathuk hmuen to a hnuk.
11і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12To kahni pongah loe khok palito kaom congca moinawk to oh, long ah kaom moisannawk, long ah kavak hmuennawk hoi van ah kazawk tavaanawk doeh oh.
12в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
13To naah anih khaeah lok maeto angzoh moe, Piter angthawk ah; bop ah loe, caa ah, tiah a naa.
13І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14Toe Piter mah, Angcoeng thai ai, Angraeng; caak vai ai ih hmuen, to tih ai boeh loe ciimcai ai hmuen roe ka caa vai ai, tiah a naa.
14Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
15Vai hnetto haih ih lok mah anih khaeah, Sithaw mah ciimsak tangcae ih hmuen to ciimcai ai, tiah na thuih han om ai, tiah a naa.
15А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16To tiah vaithumto amtueng; to pacoengah loe to hmuen to van ah lak tahang let.
16Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17Piter mah to tiah hnuk ih hmuen loe tih thuih koehhaih ih maw vai, tiah a poek li naah, khenah, Kornerlia mah patoeh ih kaminawk mah Simon ih im to pakrong o, khongkha hma ah angdoet o moe,
17Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
18Piter, tiah kawk ih Simon to haeah oh maw? tiah a dueng o.
18і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
19Piter mah a hnuk ih hmuen to poek li naah, Muithla mah anih khaeah, Khenah, kami long thumto mah nang ang pakrong o, tiah a naa.
19Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
20To pongah angthawk ah, anghum tathuk ah loe, nihcae hoi nawnto caeh ah, palunghaenghaih tawn hmah, kai mah ni nihcae to kang patoeh, tiah a naa.
20Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
21Piter loe anghum tathuk moe, Kornelia mah patoeh ih kaminawk khaeah; khenah, na pakrong o ih kami loe kai hae ni: tih sak han ih maw nang zoh o? tiah a naa.
21Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
22Nihcae mah, Kami katoeng, Sithaw zii kami, Judah kaminawk boih mah saiqat o ih misatuh cumvaito ukkung Kornerlia mah, nang to angmah im ah kawk moe, na thuih ih lok to tahngaih hanah, Sithaw mah kaciim van kami maeto rang hoiah lok a thuih pae, tiah a naa o.
22Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
23To naah Piter mah nihcae to imthung ah kawk moe, anghaksak. Khawnbangah Piter loe nihcae hoi nawnto caeh, Joppa vangpui ah kaom nawkamya thoemtonawk doeh anih hnukah bang o.
23Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
24Khawnbangah Caesarea vangpui thungah akun o. Kornerlia loe angmah ih canawk hoi kangzong ampuinawk to kawk moe, nihcae to zing o.
24А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
25Piter imthung ah akun naah, Kornerlia mah anih to dawt moe, a khokkung ah tabok hoiah anih to bok.
25Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
26Toe Piter mah anih to pathawk, angthawk ah, kai doeh kami maeto toeng ni, tiah a naa.
26Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
27Lok apaeh hoi pacoengah, Piter loe imthung ah akun, to naah pop parai amkhueng kaminawk to a hnuk.
27І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
28Peter mah nihcae khaeah, minawk kalah hoi angkom moe, nawnto oh hae Judah kaminawk ih atawk na ai ni, tito na panoek o; toe kawbaktih kami khaeah doeh nang loe na ciimcai ai, nam hnong aak, tiah thuih han ai ah, Sithaw mah hmuen ang patuek boeh.
28І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
29To pongah kai nang kawk o naah, angaekhaih tidoeh om ai ah nangcae khaeah kang zoh: tih han ih maw kai haeah nang kawk o? tiah lokdueng han ka koeh, tiah a naa.
29Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
30To naah Kornerlia mah, Kalaem tangcae ni palito, vaihi tue thuem, atue takawtto naah, buhzah hoiah kaimah im ah lawk ka thuih; khenah, kampha kahni angkhuk kami maeto ka hma ah angdoet moe,
30І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
31kai khaeah, Kornerlia, lawk na thuihaih lok to thaih boeh, amtang kaminawk han na paqumh ih hmuennawk doeh Sithaw mah panoek boeh.
31і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
32To pongah Joppa vangpui ah kami to patoeh ah loe, Piter, tiah ahmin kaom Simon to kawk ah; anih loe tuipui taengah kaom moihin sahkung, Simon im ah toemh: anih phak naah, nang hanah lokthui tih, tiah ang naa.
32Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
33To pongah kami kang patoeh roep; haeah nang zoh hae paroeai hoih. To pongah Sithaw mah ang paek ih hmuennawk boih tahngaih hanah, kaicae loe vaihi Sithaw hmaa ah kang cuu o, tiah a naa.
33Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
34To pacoengah Piter mah lokthuih amtong, Sithaw loe mi kawbaktih ih mikhmai doeh khen ai, tiah thuih ih lok loe amsoem, tito vaihi ka panoek boeh;
34Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
35toe zithaih tawn kami hoi toenghaih sah prae kaminawk boih to anih mah talawk.
35а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
36Sithaw mah Israel caanawk khaeah patoeh ih lok mah, Jesu Kri rang hoiah monghaih lok to thuih: (anih loe kaminawk boih ih Angraeng ah oh:)
36Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
37Johan mah tuinuemhaih lok thuih pacoengah, Kalili prae hoiah amtong moe, Judea prae boih ah thuih ih to tamthang lok to na panoek o boeh;
37ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
38Sithaw mah anih to oh thuih pongah, Sithaw mah Kacai Muithla hoi thacakhaih hoiah Nazareth Jesu to situi bawh, anih loe kahoih hmuennawk to sak moe, taqawk mah pacaekthlaek ih kaminawk doeh ngan a tuisak, tito na panoek o.
38Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
39Kaicae loe anih mah Judah prae hoi Jerusalem ah sak ih hmuenawk boih hnukung ah ka oh o; Anih to thinglam pongah takhing o moe, hum o:
39І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
40Toe Sithaw mah ni thumto pacoengah Anih to pathawk let, Anih to kamnoek ah amtuengsak boeh;
40Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
41Anih loe kaminawk boih khaeah amtueng ai, toe duekhaih thung hoi angthawk let pacoengah, angmah hoi buh nawnto kacaa Sithaw angmah qoih coek ih hnukungah kaom, kaicae khaeah ni amtueng.
41не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, — нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
42Sithaw mah Anih hanah kadueh hoi kahing kaminawk lokcaekhaih to paek boeh, tiah kaminawk khaeah thuih moe, panoeksak hanah, kaicae khaeah lok ang paek.
42І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
43Mi kawbaktih doeh anih tang kami loe angmah ih ahmin rang hoiah zae tahmenhaih to hnu tih, tiah tahmaanawk boih mah thuih o boeh.
43Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
44Piter mah hae loknawk thuih li naah, lok thaih kaminawk boih nuiah Kacai Muithla to krak tathuk.
44Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
45Gentel kaminawk nuiah doeh Kacai Muithla tangqum to kraih pae toeng boeh pongah, Piter hoi nawnto angzo tangzat hin aat tangcaanawk loe dawnrai o.
45І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
46Nihcae mah kalah loknawk to apaeh o moe, Sithaw pakoeh o boeh, tito nihcae mah thaih o. To pacoengah Piter mah,
46Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
47tuinuemhaih paek han ai ah, mi mah maw hae kaminawk hae pakaa thai tih? Kaicae mah talawk ih baktih toengah, nihcae mah doeh Kacai Muithla to talawk o toeng boeh, tiah a naa.
47Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
48To pongah nihcae to Angraeng ih ahmin hoiah tuinuem hanah a thuih pae. To pacoengah nihcae mah Piter khaeah, ni nazetto thungah maw loe cam rae hanah, tahmenhaih hnik o.
48І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.