Дела апостолска 10
Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicTranslation
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
Kulish and Puluj Bible (1905)
1А у Ћесарији беше један човек по имену Корнилије, капетан од чете која се зваше талијанска.
1Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
2Побожан и богобојазан са целим домом својим, који даваше милостињу многим људима и мољаше се Богу без престанка;
2побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
3он виде на јави у утвари око деветог сата дневи анђела Божјег где сиђе к њему и рече му: Корнилије!
3Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
4А он погледавши на њ и уплашивши се рече: Шта је, Господе? А он му рече: Молитве твоје и милостиње твоје изиђоше на памет Богу;
4Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
5и сад пошљи у Јопу људе и дозови Симона прозваног Петра:
5Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
6Он стоји у неког Симона кожара, ког је кућа код мора: он ће ти казати речи којима ћеш се спасти ти и сав дом твој.
6Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
7И кад отиде анђео који говори Корнилију, дозвавши двојицу од својих слугу и једног побожног војника од оних који му служаху,
7Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
8и казавши им све посла их у Јопу.
8і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
9А сутрадан кад они иђаху путем и приближише се ка граду, изиђе Петар у горњу собу да се помоли Богу у шести сат.
9Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
10И огладне, и хтеде да једе; а кад му они готовљаху, дође изван себе,
10Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
11и виде небо отворено и суд некакав где силази на њега, као велико платно, завезан на четири рогља и спушта се на земљу;
11і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12у коме беху сва четвороножна на земљи, и звериње и бубине и птице небеске.
12в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
13И постаде глас к њему: Устани, Петре! Покољи и поједи.
13І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14А Петар рече: Нипошто, Господе! Јер никад не једох шта погано или нечисто.
14Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
15И гле, глас опет к њему другом: Шта је Бог очистио ти не погани.
15А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16И ово би трипут, и суд се опет узе на небо.
16Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17А кад се Петар у себи дивљаше шта би била утвара коју виде, и гле људи послани од Корнилија, напитавши и нашавши дом Симонов стадоше пред вратима,
17Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
18и зовнувши питаху: Стоји ли овде Симон прозвани Петар?
18і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
19А док Петар размишљаваше о утвари, рече му Дух: Ево три човека траже те;
19Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
20него устани и сиђи и иди с њима не премишљајући ништа, јер их ја послах.
20Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
21А Петар сишавши к људима посланим к себи од Корнилија рече: Ево ја сам кога тражите; што сте дошли?
21Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
22А они рекоше: Корнилије капетан, човек праведан и богобојазан, познат код свега народа јеврејског, примио је заповест од анђела светог да дозове тебе у свој дом и да чује речи од тебе.
22Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
23Онда их дозва унутра и угости. А сутрадан уставши Петар пође с њима, и неки од браће која беше у Јопи пођоше с њим.
23Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
24И сутрадан уђоше у Ћесарију. А Корнилије чекаше их сазвавши родбину своју и љубазне пријатеље.
24А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
25А кад Петар хтеде да уђе, срете га Корнилије, и паднувши на ноге његове поклони се.
25Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
26И Петар га подиже говорећи: Устани, и ја сам човек.
26Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
27И с њим говорећи уђе, и нађе многе који се беху сабрали.
27І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
28И рече им: Ви знате како је неприлично човеку Јеврејину дружити се или долазити к туђину; али Бог мени показа да ниједног човека не зовем поганим или нечистим;
28І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
29зато и без сумње дођох позван. Питам вас дакле зашто посласте по мене?
29Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
30И Корнилије рече: Од четвртог дана до овог часа ја постих, и у девети сат мољах се Богу у својој кући; и гле, човек стаде преда мном у хаљини сјајној,
30І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
31и рече: Корнилије! Услишена би молитва твоја и милостиње твоје поменуше се пред Богом.
31і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
32Пошљи дакле у Јопу и дозови Симона који се зове Петар: он стоји у кући Симона кожара код мора, који кад дође казаће ти.
32Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
33Онда ја одмах послах к теби; и ти си добро учинио што си дошао. Сад дакле ми сви стојимо пред Богом да чујемо све што је теби од Бога заповеђено.
33Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
34А Петар отворивши уста рече: Заиста видим да Бог не гледа ко је ко;
34Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
35него у сваком народу онај који се боји Њега и твори правду, мио је Њему.
35а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
36Реч што посла синовима Израиљевим, јављајући мир по Исусу Христу, који је Господ свима.
36Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
37Ви знате говор који је био по свој Јудеји почевши од Галилеје по крштењу које проповеда Јован:
37ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
38Исуса из Назарета како га помаза Бог Духом Светим и силом, који прође чинећи добро и исцељујући све које ђаво беше надвладао; јер Бог беше с њим.
38Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
39И ми смо сведоци свему што учини у земљи јудејској и Јерусалиму; ког и убише обесивши на дрво.
39І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
40Овог Бог васкрсе трећи дан, и даде Му да се покаже,
40Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
41не свему народу него нама сведоцима напред избранима од Бога, који с Њим једосмо и писмо по васкрсењу Његовом из мртвих.
41не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, — нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
42И заповеди нам да проповедамо народу и да сведочимо да је Он наречени од Бога судија живим и мртвим.
42І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
43За ово сведоче сви пророци да ће именом Његовим примити опроштење греха сви који Га верују.
43Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
44А док још Петар говораше ове речи, сиђе Дух Свети на све који слушаху реч.
44Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
45И удивише се верни из обрезања који беху дошли с Петром, видећи да се и на незнабошце изли дар Духа Светог.
45І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
46Јер их слушаху где говораху језике, и величаху Бога. Тада одговори Петар:
46Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
47Еда може ко воду забранити да се не крсте они који примише Духа Светог као и ми?
47Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
48И заповеди им да се крсте у име Исуса Христа. Тада га молише да остане код њих неколико дана.
48І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.