Acts 10
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1And there was a certain man in Caesarea, named Cornelius, a centurion of that which is called the Italian band;
1Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
2A religious man, and fearing God with all his house, giving much alms to the people, and always praying to God.
2побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
3This man saw in a vision manifestly, about the ninth hour of the day, an angel of God coming in unto him, and saying to him: Cornelius.
3Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
4And he, beholding him, being seized with fear, said: What is it, Lord? And he said to him: Thy prayers and thy alms are ascended for a memorial in the sight of God.
4Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
5And now send men to Joppe, and call hither one Simon, who is surnamed Peter:
5Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
6He lodgeth with one Simon a tanner, whose house is by the sea side. He will tell thee what thou must do.
6Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
7And when the angel who spoke to him was departed, he called two of his household servants, and a soldier who feared the Lord, of them that were under him.
7Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
8To whom when he had related all, he sent them to Joppe.
8і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
9And on the next day, whilst they were going on their journey, and drawing nigh to the city, Peter went up to the higher parts of the house to pray, about the sixth hour.
9Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
10And being hungry, he was desirous to taste somewhat. And as they were preparing, there came upon him an ecstasy of mind.
10Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
11And he saw the heaven opened, and a certain vessel descending, as it were a great linen sheet let down by the four corners from heaven to the earth:
11і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12Wherein were all manner of fourfooted beasts, and creeping things of the earth, and fowls of the air.
12в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
13And there came a voice to him: Arise, Peter; kill and eat.
13І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14But Peter said: Far be it from me; for I never did eat any thing that is common and unclean.
14Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
15And the voice spoke to him again the second time: That which God hath cleansed, do not thou call common.
15А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16And this was done thrice; and presently the vessel was taken up into heaven.
16Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17Now, whilst Peter was doubting within himself, what the vision that he had seen should mean, behold the men who were sent from Cornelius, inquiring for Simon’s house, stood at the gate.
17Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
18And when they had called, they asked, if Simon, who is surnamed Peter, were lodged there.
18і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
19And as Peter was thinking of the vision, the Spirit said to him: Behold three men seek thee.
19Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
20Arise, therefore, get thee down and go with them, doubting nothing: for I have sent them.
20Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
21Then Peter, going down to the men, said: Behold, I am he whom you seek; what is the cause for which you are come?
21Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
22Who said: Cornelius, a centurion, a just man, and one that feareth God, and having good testimony from all the nation of the Jews, received an answer of an holy angel, to send for thee into his house, and to hear words of thee.
22Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
23Then bringing them in, he lodged them. And the day following he arose, and went with them: and some of the brethren from Joppe accompanied him.
23Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
24And the morrow after, he entered into Caesarea. And Cornelius waited for them, having called together his kinsmen and special friends.
24А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
25And it came to pass, that when Peter was come in, Cornelius came to meet him, Cornelius came to meet him, and falling at his feet adored.
25Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
26But Peter lifted him up, saying: Arise, I myself also am a man.
26Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
27And talking with him, he went in, and found many that were come together.
27І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
28And he said to them: You know how abominable it is for a man that is a Jew, to keep company or to come unto one of another nation: but God hath shewed to me, to call no man common or unclean.
28І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
29For which cause, making no doubt, I came when I was sent for. I ask, therefore, for what cause you have sent for me?
29Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
30And Cornelius said: Four days ago, unto this hour, I was praying in my house, at the ninth hour, and behold a man stood before me in white apparel, and said:
30І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
31Cornelius, thy prayer is heard, and thy alms are had in remembrance in the sight of God.
31і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
32Send therefore to Joppe, and call hither Simon, who is surnamed Peter: he lodgeth in the house of Simon a tanner, by the sea side.
32Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
33Immediately therefore I sent to thee: and thou hast done well in coming. Now therefore all we are present in thy sight, to hear all things whatsoever are commanded thee by the Lord.
33Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
34And Peter opening his mouth, said: In very deed I perceive, that God is not a respecter of persons.
34Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
35But in every nation, he that feareth him, and worketh justice, is acceptable to him.
35а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
36God sent the word to the children of Israel, preaching peace by Jesus Christ: (he is Lord of all.)
36Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
37You know the word which hath been published through all Judea: for it began from Galilee, after the baptism which John preached,
37ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
38Jesus of Nazareth: how God anointed him with the Holy Ghost, and with power, who went about doing good, and healing all that were oppressed by the devil, for God was with him.
38Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
39And we are witnesses of all things that he did in the land of the Jews and in Jerusalem, whom they killed, hanging him upon a tree.
39І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
40Him God raised up the third day, and gave him to be made manifest,
40Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
41Not to all the people, but to witnesses preordained by God, even to us, who did eat and drink with him after he arose again from the dead;
41не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, — нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
42And he commanded us to preach to the people, and to testify that it is he who was appointed by God, to be judge of the living and of the dead.
42І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
43To him all the prophets give testimony, that by his name all receive remission of sins, who believe in him.
43Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
44While Peter was yet speaking these words, the Holy Ghost fell on all them that heard the word.
44Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
45And the faithful of the circumcision, who came with Peter, were astonished, for that the grace of the Holy Ghost was poured out upon the Gentiles also.
45І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
46For they heard them speaking with tongues, and magnifying God.
46Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
47Then Peter answered: Can any man forbid water, that these should not be baptized, who have received the Holy Ghost, as well as we?
47Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
48And he commanded them to be baptized in the name of the Lord Jesus Christ. Then they desired him to tarry with them some days.
48І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.