Isaiah 1
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The vision of Isaias the son of Amos I which he saw concerning Juda and Jerusalem in the days of Ozias, Joathan, Achaz, and Ezechias, kings of Juda.
1Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії:
2Hear, O ye heavens, and give ear, O earth, for the Lord hath spoken. I have brought up children, and exalted them: but they have despised me.
2Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене.
3The ox knoweth his owner, and the ass his master’s crib: but Israel hath not known me, and my people hath not understood.
3Віл знає господаря свого, й осел — ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє.
4Woe to the sinful nation, a people laden with iniquity, a wicked seed, ungracious children: they have forsaken the Lord, they have blasphemed the Holy One of Israel, they are gone away backwards.
4О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його!
5For what shall I strike you any more, you that increase transgression? the whole head is sick, and the whole heart is sad.
5Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе.
6From the sole of the foot unto the top of the head, there is no soundness therein: wounds and bruises and swelling sores: they are not bound up, nor dressed, nor fomented with oil.
6Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою.
7Your land is desolate, your cities are burnt with fire: your country strangers devour before your face, and it shall be desolate as when wasted by enemies.
7То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, — звичайно, опустошене чужинцями.
8And the daughter of Sion shall be left as a covert in a vineyard, and as a lodge in a garden of cucumbers, and as a city that is laid waste.
8І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене.
9Except the Lord of hosts had left us seed, we had been as Sodom, and we should have been like to Gomorrha.
9Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, — ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.
10Hear the word of the Lord, ye rulers of Sodom, give ear to the law of our God, ye people of Gomorrha.
10Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський!
11To what purpose do you offer me the multitude of your victims, saith the Lord? I am full, I desire not holocausts of rams, and fat of fatlings, and blood of calves, and lambs, and buck goats.
11Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу.
12When you came to appear before me, who required these things at your hands, that you should walk in my courts?
12Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої?
13Offer sacrifice no more in vain: incense is an abomination to me. The new moons, and the sabbaths, and other festivals I will not abide, your assemblies are wicked.
13Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм!
14My soul hateth your new moons, and your solemnities: they are become troublesome to me, I am weary of bearing them.
14Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх.
15And when you stretch forth your hands, I will turn away my eyes from you: and when you multiply prayer, I will not hear: for your hands are full of blood.
15І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови.
16Wash yourselves, be clean, take away the evil of your devices from my eyes: cease to do perversely,
16Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;
17Learn to do well: seek judgment, relieve the oppressed, judge for the fatherless, defend the widow.
17Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;
18And then come, and accuse me, saith the Lord: if your sins be as scarlet, they shall be made as white as snow: and if they be red as crimson, they shall be white as wool.
18А тодї прийдїть — і розсудимось, — говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця — я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, — обмию їх, як вовну.
19If you be willing, and will hearken to me, you shall eat the good things of the land.
19Схочете слухняним робом у мене ходити, — буде вас земля усяким благом надїляти;
20But if you will not, and will provoke me to wrath: the sword shall devour you because the mouth of the Lord hath spoken it.
20Затнетеся ж, опір ставши, — тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!
21How is the faithful city, that was full of judgment, become a harlot? justice dwelt in it, but now murderers.
21О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер — душогубцї.
22Thy silver is turned into dress: thy wine is mingled with water.
22Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;
23Thy princes are faithless, companions of thieves: they all love bribes, the run after rewards. They judge not for the fatherless: and the widow’s cometh not in to them.
23Князї твої — проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.
24Therefore saith the Lord the God of hosts, the mighty one of Israel: Ah! I will comfort myself over my adversaries: and I will be revenged of my enemies.
24Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!
25And I will turn my hand to thee, and I will clean purge away thy dress, and I will take away all thy tin.
25Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.
26And I will restore thy judges as they were before, and thy counsellors as of old. After this thou shalt be called the city of the just, a faithful city.
26І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.
27Sion shall be redeemed in judgment, and they shall bring her back in justice.
27Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, — справедливостю;
28And he shall destroy the wicked, and the sinners together: and they that have forsaken the Lord, shall be consumed.
28А всїм відступникам і грішникам — погибель, і хто Господа покинув — затратиться.
29For they shall be confounded for the idols, to which they have sacrificed: and you shall be ashamed of the gardens which you have chosen.
29А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;
30When you shall be as an oak with the leaves falling off, and as a garden without water.
30І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.
31And your strength shall be as the ashes of tow, and your work as a spark: and both shall burn together, and there shall be none to quench it.
31І потужний станесь — сьміттєм, праця ж його — іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.