Isaiah 40
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Be comforted, be comforted, my people, saith your God.
1Утїшайте, втїшайте мій нарід, говорить Бог наш;
2Speak ye to the heart of Jerusalem, and call to her: for her evil is come to an end, her iniquity is forgiven: she hath received of the hand of the Lord double for all her sins.
2Промовляйте до серця Ерусалимові й вістїте йому, що час боротьби його вже скінчився, що неправедність його вже надоложена, бо він прийняв аж удвоє за гріхи свої з руки Господньої.
3The voice of one crying in the desert: Prepare ye the way of the Lord, make straight in the wilderness the paths of our God.
3(Се дасть ся чути) голос покликуючого в пустинї: Стелїть дорогу Господеві, рівняйте в степу стежки Богу нашому;
4Every valley shall be exalted, and every mountain and hill shall be made low, and the crooked shall become straight, and the rough ways plain.
4Всякий видол нехай заповниться, а всяка гора й горб нехай униз подадуться, всякі закрути нехай випростуються, й місця нерівні вирівняються.
5And the glory of the Lord shall be revealed, and all flesh together shall see, that the mouth of the Lord hath spoken.
5Бо явиться слава Господня, й побачить всяке тїло (спасеннє од Бога); так бо сказали уста Господнї.
6The voice of one, saying: Cry. And I said: What shall I cry? All flesh is grass, and all the glory thereof as the flower of the held.
6Голос покликує: Вісти! А я сказав: Що вістити? (Ось що:) Всяке тїло — трава, й всяка краса його — в полі цьвітка.
7The grass is withered, and the dower is fallen, because the spirit of the Lord hath blown upon it. Indeed the people is grass:
7Засихає трава, вяне цьвіт, коли подує на його подих Господень: так і люде — трава.
8The grass is withered, and the flower is fallen: but the word of our Lord endureth for ever.
8Засихає трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.
9Get thee up upon a high mountain, thou that bringest good tidings to Sion: lift up thy voice with strength, thou that bringest good tidings to Jerusalem: lift it up, fear not. Say to the cities of Juda: Behold your God:
9Взійди ж із веселою вістю на гору, Сионе! Кликни голосом із усієї сили, Ерусалиме, подаючи вість благую! кликни, не бійся; скажи містам Юдейським: Ось він, — Бог ваш!
10Behold the Lord God shall come with strength, and his arm shall rule: Behold his reward is with him and his work is before him.
10Ось, ійде Господь у потузї, в його руцї — власть. Ось, нагорода його з ним; так, заплата його перед лицем у його.
11He shall feed his flock like a shepherd: he shall gather together the lambs with his arm, and shall take them up in his bosom, and he himself shall carry them that are with young.
11Як пастирь, пасти ме він стадо своє; на руки ягняток брати ме він і носити їх на грудях у себе, а дійні водити.
12Who hath measured the waters in the hollow of his hand, and weighed the heavens with his palm? who hath poised with three fingers the bulk of the earth, and weighed the mountains in scales, and the hills in a balance?
12Хто б то вичерпав пригорщею воду, хто пяддю виміряв небеса; хто змістив у міру пил земний, зважив на вазї гори, а на тарілках вагових — горби?
13Who hath forwarded the spirit of the Lord? or who hath been his counsellor, and hath taught him?
13Хто збагнув дух Господень, був порадником йому і вчив його?
14With whom hath he consulted, and who hath instructed him, and taught him the path of justice, and taught him knowledge, and shewed him the way of understanding?
14З ким він радиться, хто наводить його на розум, вказує правду, навчає його знання, або показує дорогу до мудростї?
15Behold the Gentiles are as a drop of a bucket, and are counted as the smallest grain of a balance: behold the islands are as a little dust.
15В його люде — мов крапля з відра, а на вазї важять за пилинку. Мов порошинку підійме він острови.
16And Libanus shall not be enough to burn, nor the beasts thereof sufficient for a burnt offering.
16Мало в його всього Ливану на дрова до жертви, мало всїх стад його на всепаленнє.
17All nations are before him as if they had no being at all, and are counted to him as nothing, and vanity.
17Всї народи перед ним — нїщо, менш пустого нїчого значать вони в його.
18To whom then have you likened God? or what image will you make for him?
18Так кому ж ви уподобите Бога й хто йому рівня?
19Hath the workman cast a graven statue? or hath the goldsmith formed it with gold, or the silversmith with plates of silver?
19Виливає мистець ідоли, золотарь золотить їх, та начіплює їм ланцюжки срібні.
20He hath chosen strong wood, and that will not rot: the skillful workman seeketh how he may set up an idol that may not be moved.
20Неспроможний же про такий принос, вибирає тверде дерево, вишукує умілця, щоб зробити боввана, що стояв би непорушно.
21Do you not know? hath it not been heard? hath it not been told you from the beginning? have you not understood the foundations of the earth?
21Чи то ж ви не знаєте? чи ви не чували? хиба же вам не говорено від початку? хиба ж не навчились із основ землї?
22It is he that sitteth upon the globe of the earth, and the inhabitants thereof are as locusts: he that stretcheth out the heavens as nothing, and spreadeth them out as a tent to dwell in.
22Се ж він є той, що над кругом земним престолує, а живущі на йому — хиба тілько, як саранча перед ним; він простер небеса, мов намітку тоненьку, й розширив їх, мов намет на житло.
23He that bringeth the searchers of secrets to nothing, that hath made the judges of the earth as vanity.
23Він князїв у нїщо обертає, й суддїв земних — у пусту марницю.
24And surely their stock was neither planted, nor sown, nor rooted in the earth: suddenly he hath blown upon them, and they are withered, and a whirlwind shall take them away as stubble.
24Ледві в землю посаджено їх, ледві їх посїяно й в землї пень їх вкорінився, — дихнув він, і ось вони зівяли й понїс їх вітер, як солому.
25And to whom have ye likened me, or made me equal, saith the Holy One?
25Хто ж у вас рівня менї, хто подобен? — говорить Сьвятий.
26Lift up your eyes on high, and see who hath created these things: who bringeth out their host by number, and calleth them all by their names: by the greatness of his might, and strength, and power, not one of them was missing.
26Позирнїть лиш у гору очима й побачте, хто се сотворив? хто військо небесне виводить по його лїчбі? А всїх їх кличе він на імя, й в великій потузї й силї своїй не дає він нї одному згубитись.
27Why sayest thou, O Jacob, and speakest, O Israel: My way is hid from the Lord, and my judgment is passed over from my God?
27Як же се ти, Якове, говориш і кажеш, Ізраїлю: Дорога моя закрита перед Господом, справи мої забуті Богом моїм.
28Knowest thou not, or hast thou not heard? the Lord is the everlasting God, who hath created the ends of the earth: he shall not faint, nor labour, neither is there any searching out of his wisdom.
28Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної, безʼутомний і на силах не впадає, та й що розум його недослїдимий?
29It is he that giveth strength to the weary, and increaseth force and might to them that are not.
29Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого.
30Youths shall faint, and labour, and young men shall fall by infirmity.
30І молодїж, буває, знеможе — ослабне, та й мужі впадають на силах,
31But they that hope in the Lord shall renew their strength, they shall take wings as eagles, they shall run and not be weary, they shall walk and not faint.
31Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і не вмучиться, пійде і не втомиться.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.