יְשַׁעְיָהוּ 40
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1נחמו נחמו עמי יאמר אלהיכם׃
1Утїшайте, втїшайте мій нарід, говорить Бог наш;
2דברו על לב ירושלם וקראו אליה כי מלאה צבאה כי נרצה עונה כי לקחה מיד יהוה כפלים בכל חטאתיה׃
2Промовляйте до серця Ерусалимові й вістїте йому, що час боротьби його вже скінчився, що неправедність його вже надоложена, бо він прийняв аж удвоє за гріхи свої з руки Господньої.
3קול קורא במדבר פנו דרך יהוה ישרו בערבה מסלה לאלהינו׃
3(Се дасть ся чути) голос покликуючого в пустинї: Стелїть дорогу Господеві, рівняйте в степу стежки Богу нашому;
4כל גיא ינשא וכל הר וגבעה ישפלו והיה העקב למישור והרכסים לבקעה׃
4Всякий видол нехай заповниться, а всяка гора й горб нехай униз подадуться, всякі закрути нехай випростуються, й місця нерівні вирівняються.
5ונגלה כבוד יהוה וראו כל בשר יחדו כי פי יהוה דבר׃
5Бо явиться слава Господня, й побачить всяке тїло (спасеннє од Бога); так бо сказали уста Господнї.
6קול אמר קרא ואמר מה אקרא כל הבשר חציר וכל חסדו כציץ השדה׃
6Голос покликує: Вісти! А я сказав: Що вістити? (Ось що:) Всяке тїло — трава, й всяка краса його — в полі цьвітка.
7יבש חציר נבל ציץ כי רוח יהוה נשבה בו אכן חציר העם׃
7Засихає трава, вяне цьвіт, коли подує на його подих Господень: так і люде — трава.
8יבש חציר נבל ציץ ודבר אלהינו יקום לעולם׃
8Засихає трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.
9על הר גבה עלי לך מבשרת ציון הרימי בכח קולך מבשרת ירושלם הרימי אל תיראי אמרי לערי יהודה הנה אלהיכם׃
9Взійди ж із веселою вістю на гору, Сионе! Кликни голосом із усієї сили, Ерусалиме, подаючи вість благую! кликни, не бійся; скажи містам Юдейським: Ось він, — Бог ваш!
10הנה אדני יהוה בחזק יבוא וזרעו משלה לו הנה שכרו אתו ופעלתו לפניו׃
10Ось, ійде Господь у потузї, в його руцї — власть. Ось, нагорода його з ним; так, заплата його перед лицем у його.
11כרעה עדרו ירעה בזרעו יקבץ טלאים ובחיקו ישא עלות ינהל׃
11Як пастирь, пасти ме він стадо своє; на руки ягняток брати ме він і носити їх на грудях у себе, а дійні водити.
12מי מדד בשעלו מים ושמים בזרת תכן וכל בשלש עפר הארץ ושקל בפלס הרים וגבעות במאזנים׃
12Хто б то вичерпав пригорщею воду, хто пяддю виміряв небеса; хто змістив у міру пил земний, зважив на вазї гори, а на тарілках вагових — горби?
13מי תכן את רוח יהוה ואיש עצתו יודיענו׃
13Хто збагнув дух Господень, був порадником йому і вчив його?
14את מי נועץ ויבינהו וילמדהו בארח משפט וילמדהו דעת ודרך תבונות יודיענו׃
14З ким він радиться, хто наводить його на розум, вказує правду, навчає його знання, або показує дорогу до мудростї?
15הן גוים כמר מדלי וכשחק מאזנים נחשבו הן איים כדק יטול׃
15В його люде — мов крапля з відра, а на вазї важять за пилинку. Мов порошинку підійме він острови.
16ולבנון אין די בער וחיתו אין די עולה׃
16Мало в його всього Ливану на дрова до жертви, мало всїх стад його на всепаленнє.
17כל הגוים כאין נגדו מאפס ותהו נחשבו לו׃
17Всї народи перед ним — нїщо, менш пустого нїчого значать вони в його.
18ואל מי תדמיון אל ומה דמות תערכו לו׃
18Так кому ж ви уподобите Бога й хто йому рівня?
19הפסל נסך חרש וצרף בזהב ירקענו ורתקות כסף צורף׃
19Виливає мистець ідоли, золотарь золотить їх, та начіплює їм ланцюжки срібні.
20המסכן תרומה עץ לא ירקב יבחר חרש חכם יבקש לו להכין פסל לא ימוט׃
20Неспроможний же про такий принос, вибирає тверде дерево, вишукує умілця, щоб зробити боввана, що стояв би непорушно.
21הלוא תדעו הלוא תשמעו הלוא הגד מראש לכם הלוא הבינתם מוסדות הארץ׃
21Чи то ж ви не знаєте? чи ви не чували? хиба же вам не говорено від початку? хиба ж не навчились із основ землї?
22הישב על חוג הארץ וישביה כחגבים הנוטה כדק שמים וימתחם כאהל לשבת׃
22Се ж він є той, що над кругом земним престолує, а живущі на йому — хиба тілько, як саранча перед ним; він простер небеса, мов намітку тоненьку, й розширив їх, мов намет на житло.
23הנותן רוזנים לאין שפטי ארץ כתהו עשה׃
23Він князїв у нїщо обертає, й суддїв земних — у пусту марницю.
24אף בל נטעו אף בל זרעו אף בל שרש בארץ גזעם וגם נשף בהם ויבשו וסערה כקש תשאם׃
24Ледві в землю посаджено їх, ледві їх посїяно й в землї пень їх вкорінився, — дихнув він, і ось вони зівяли й понїс їх вітер, як солому.
25ואל מי תדמיוני ואשוה יאמר קדוש׃
25Хто ж у вас рівня менї, хто подобен? — говорить Сьвятий.
26שאו מרום עיניכם וראו מי ברא אלה המוציא במספר צבאם לכלם בשם יקרא מרב אונים ואמיץ כח איש לא נעדר׃
26Позирнїть лиш у гору очима й побачте, хто се сотворив? хто військо небесне виводить по його лїчбі? А всїх їх кличе він на імя, й в великій потузї й силї своїй не дає він нї одному згубитись.
27למה תאמר יעקב ותדבר ישראל נסתרה דרכי מיהוה ומאלהי משפטי יעבור׃
27Як же се ти, Якове, говориш і кажеш, Ізраїлю: Дорога моя закрита перед Господом, справи мої забуті Богом моїм.
28הלוא ידעת אם לא שמעת אלהי עולם יהוה בורא קצות הארץ לא ייעף ולא ייגע אין חקר לתבונתו׃
28Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної, безʼутомний і на силах не впадає, та й що розум його недослїдимий?
29נתן ליעף כח ולאין אונים עצמה ירבה׃
29Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого.
30ויעפו נערים ויגעו ובחורים כשול יכשלו׃
30І молодїж, буває, знеможе — ослабне, та й мужі впадають на силах,
31וקוי יהוה יחליפו כח יעלו אבר כנשרים ירוצו ולא ייגעו ילכו ולא ייעפו׃
31Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і не вмучиться, пійде і не втомиться.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.