Isaías 40
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1“Consolem, consolem o meu povo”, diz o seu Deus.
1Утїшайте, втїшайте мій нарід, говорить Бог наш;
2“Falem ao coração de Jerusalém, e clamem a ela que a sua guerra está terminada, que a sua iniquidade está perdoada, que ela recebeu da mão do SENHOR em dobro por todos os seus pecados.”
2Промовляйте до серця Ерусалимові й вістїте йому, що час боротьби його вже скінчився, що неправедність його вже надоложена, бо він прийняв аж удвоє за гріхи свої з руки Господньої.
3A voz do que clama: “Preparem o caminho do SENHOR no deserto! Façam uma estrada reta no ermo para o nosso Deus.
3(Се дасть ся чути) голос покликуючого в пустинї: Стелїть дорогу Господеві, рівняйте в степу стежки Богу нашому;
4Todo vale será exaltado, e todo monte e colina será rebaixado. O terreno acidentado será nivelado, e os lugares ásperos se tornarão uma planície.
4Всякий видол нехай заповниться, а всяка гора й горб нехай униз подадуться, всякі закрути нехай випростуються, й місця нерівні вирівняються.
5A glória do SENHOR será revelada, e toda a carne a verá juntamente; pois a boca do SENHOR o disse.”
5Бо явиться слава Господня, й побачить всяке тїло (спасеннє од Бога); так бо сказали уста Господнї.
6A voz de um que diz: “Clame!” E alguém disse: “O que clamarei?” “Toda a carne é como a erva, e toda a sua glória é como a flor do campo.
6Голос покликує: Вісти! А я сказав: Що вістити? (Ось що:) Всяке тїло — трава, й всяка краса його — в полі цьвітка.
7A erva seca, a flor murcha, porque o sopro do SENHOR sopra sobre ela. Certamente o povo é como a erva.
7Засихає трава, вяне цьвіт, коли подує на його подих Господень: так і люде — трава.
8A erva seca, a flor murcha; mas a palavra do nosso Deus permanece para sempre.”
8Засихає трава, вяне цьвітка, слово же Бога нашого тріває по всї віки.
9Você que traz boas novas a Sião, suba em um alto monte. Você que traz boas novas a Jerusalém, levante a sua voz com força! Levante-a! Não tenha medo! Diga às cidades de Judá: “Eis o seu Deus!”
9Взійди ж із веселою вістю на гору, Сионе! Кликни голосом із усієї сили, Ерусалиме, подаючи вість благую! кликни, не бійся; скажи містам Юдейським: Ось він, — Бог ваш!
10Eis que o Senhor DEUS virá como um poderoso, e o seu braço governará por ele. Eis que a sua recompensa está com ele, e a sua retribuição diante dele.
10Ось, ійде Господь у потузї, в його руцї — власть. Ось, нагорода його з ним; так, заплата його перед лицем у його.
11Ele apascentará o seu rebanho como um pastor. Ele reunirá os cordeiros em seu braço, e os carregará em seu colo. Ele guiará mansamente as que têm crias.
11Як пастирь, пасти ме він стадо своє; на руки ягняток брати ме він і носити їх на грудях у себе, а дійні водити.
12Quem mediu as águas na concha da sua mão, e marcou o céu com o seu palmo, e calculou o pó da terra em um cesto de medida, e pesou os montes em balanças, e as colinas em uma balança de precisão?
12Хто б то вичерпав пригорщею воду, хто пяддю виміряв небеса; хто змістив у міру пил земний, зважив на вазї гори, а на тарілках вагових — горби?
13Quem guiou o Espírito do SENHOR, ou o ensinou como seu conselheiro?
13Хто збагнув дух Господень, був порадником йому і вчив його?
14Com quem ele tomou conselho, e quem o instruiu, e o ensinou na vereda da justiça, e lhe ensinou conhecimento, e lhe mostrou o caminho do entendimento?
14З ким він радиться, хто наводить його на розум, вказує правду, навчає його знання, або показує дорогу до мудростї?
15Eis que as nações são como uma gota em um balde, e são consideradas como um grão de pó na balança. Eis que ele levanta as ilhas como uma coisa muito pequena.
15В його люде — мов крапля з відра, а на вазї важять за пилинку. Мов порошинку підійме він острови.
16O Líbano não é suficiente para queimar, nem os seus animais são suficientes para um holocausto.
16Мало в його всього Ливану на дрова до жертви, мало всїх стад його на всепаленнє.
17Todas as nações são como nada diante dele. Elas são consideradas por ele como menos do que nada, e vaidade.
17Всї народи перед ним — нїщо, менш пустого нїчого значать вони в його.
18A quem, então, vocês compararão a Deus? Ou que semelhança vocês compararão a ele?
18Так кому ж ви уподобите Бога й хто йому рівня?
19Um artífice funde uma imagem, e o ourives a reveste de ouro, e funde correntes de prata para ela.
19Виливає мистець ідоли, золотарь золотить їх, та начіплює їм ланцюжки срібні.
20Aquele que é muito pobre para tal oferta escolhe uma árvore que não apodreça. Ele busca um artífice habilidoso para lhe preparar uma imagem esculpida que não se mova.
20Неспроможний же про такий принос, вибирає тверде дерево, вишукує умілця, щоб зробити боввана, що стояв би непорушно.
21Vocês não sabem? Vocês não ouviram? Isso não lhes foi dito desde o princípio? Vocês não entenderam desde as fundações da terra?
21Чи то ж ви не знаєте? чи ви не чували? хиба же вам не говорено від початку? хиба ж не навчились із основ землї?
22É ele quem se assenta sobre o círculo da terra, e os seus habitantes são como gafanhotos; quem estende os céus como uma cortina, e os desenrola como uma tenda para nela habitar,
22Се ж він є той, що над кругом земним престолує, а живущі на йому — хиба тілько, як саранча перед ним; він простер небеса, мов намітку тоненьку, й розширив їх, мов намет на житло.
23quem reduz os príncipes a nada, quem torna os juízes da terra insignificantes.
23Він князїв у нїщо обертає, й суддїв земних — у пусту марницю.
24Eles mal são plantados. Eles mal são semeados. O seu tronco mal criou raiz na terra. Ele apenas sopra sobre eles, e eles secam, e o redemoinho os leva como palha.
24Ледві в землю посаджено їх, ледві їх посїяно й в землї пень їх вкорінився, — дихнув він, і ось вони зівяли й понїс їх вітер, як солому.
25“A quem, então, vocês me compararão? Quem é o meu igual?”, diz o Santo.
25Хто ж у вас рівня менї, хто подобен? — говорить Сьвятий.
26Levantem os seus olhos para o alto, e vejam quem criou estas coisas, quem faz sair o seu exército por número. Ele chama a todos pelo nome. Pela grandeza da sua força, e porque ele é forte em poder, nenhum deles falta.
26Позирнїть лиш у гору очима й побачте, хто се сотворив? хто військо небесне виводить по його лїчбі? А всїх їх кличе він на імя, й в великій потузї й силї своїй не дає він нї одному згубитись.
27Por que você diz, Jacó, e fala, Israel: “O meu caminho está escondido do SENHOR, e a justiça que me é devida é desconsiderada pelo meu Deus”?
27Як же се ти, Якове, говориш і кажеш, Ізраїлю: Дорога моя закрита перед Господом, справи мої забуті Богом моїм.
28Você não sabe? Você não ouviu? O Deus eterno, o SENHOR, o Criador dos confins da terra, não desfalece. Ele não se cansa. O seu entendimento é inescrutável.
28Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної, безʼутомний і на силах не впадає, та й що розум його недослїдимий?
29Ele dá poder ao fraco. Ele aumenta a força daquele que não tem vigor.
29Він же додає сили втомленому й підкріпляє знемощілого.
30Até os jovens desfalecem e se cansam, e os moços caem exaustos;
30І молодїж, буває, знеможе — ослабне, та й мужі впадають на силах,
31mas aqueles que esperam no SENHOR renovarão as suas forças. Eles subirão com asas como águias. Eles correrão, e não se cansarão. Eles caminharão, e não desfalecerão.
31Тілько хто на Бога вповає, в того сила відновлюєсь; підніме крила, як орел, побіжить і не вмучиться, пійде і не втомиться.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.