Isaías 33
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ai de você que destrói, mas não foi destruído, e que trai, mas ninguém o traiu! Quando você terminar de destruir, será destruído; e quando terminar de trair, será traído.
1Горе тобі, пустошнику, що його не пустошено, (горе тобі) грабіжнику, що його не рабували! Бо, як скінчиш пустошити, то й тебе спустошать; а як скінчиш рабувати, то й тебе зрабують.
2SENHOR, seja gracioso conosco. Temos esperado em ti. Seja a nossa força a cada manhã, a nossa salvação também no tempo da angústia.
2Господи, помилуй нас: на тебе вповаєм; будь нам правицею з раннього ранку, й нашим рятунком у нуждї!
3Ao som do trovão, os povos fogem. Quando te levantas, as nações se dispersam.
3Перед грозою голосу твого повтїкають народи; коли ти встанеш, розсїються невірні,
4O seu despojo será ajuntado como a lagarta o ajunta. Os homens saltarão sobre ele como saltam os gafanhotos.
4І будуть збірати добичу по вас, як гусїнниця збірає, кинуться на все, як сарана кидаєсь.
5O SENHOR é exaltado, pois habita nas alturas. Ele encheu Sião de justiça e retidão.
5Високий Господь, що живе на висотах; він сповнить Сион судом і справедливостю.
6Haverá estabilidade nos seus tempos, abundância de salvação, sabedoria e conhecimento. O temor do SENHOR é o seu tesouro.
6І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм.
7Eis que os seus valentes clamam do lado de fora; os embaixadores da paz choram amargamente.
7Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть.
8As estradas estão desertas. O viajante desapareceu. A aliança está quebrada. Ele desprezou as cidades. Ele não respeita o homem.
8Стало пусто на дорогах, нема подорожних; поламав він умову, повалив місто — нїщо люде в його.
9A terra pranteia e definha. O Líbano está envergonhado e murcha. Sarom é como um deserto, e Basã e Carmelo estão despidos.
9Земля сумує, млїє; Ливан у стидї, завмірає; Сарон став, як пустиня, а Базан з Кармелем і листє втеряли.
10“Agora eu me levantarei”, diz o SENHOR. “Agora eu me erguerei. Agora serei exaltado.
10Отже я тепер устану, говорить Господь, тепер піднімусь, здіймусь у гору.
11Vocês conceberão palha. Vocês darão à luz restolho. O sopro de vocês é um fogo que os devorará.
11Вагонїєте від сїна, — вродите солому; подих ваш — огонь, він же й пожере вас.
12Os povos serão como a queima de cal, como espinheiros cortados e queimados no fogo.
12І тодї будуть погане, як горюща вапна, як порубана тернина, згорять ув огні.
13Ouçam, vocês que estão longe, o que eu fiz; e, vocês que estão perto, reconheçam o meu poder.”
13Слухайте, далекі, що я задумав вчинити, та й ви, близькі, пізнайте силу мою.
14Os pecadores em Sião estão com medo. O tremor apoderou-se dos ímpios. Quem de nós pode habitar com o fogo devorador? Quem de nós pode habitar com as chamas eternas?
14Затремтять грішники на Сионї; переляк огорне безбожних: хто ж зміж нас зможе жити коло огню, що все пожерає, хто з нас видержить коло вічного поломя?
15Aquele que anda em retidão e fala o que é justo, aquele que despreza o lucro da opressão, que sacode as mãos, recusando-se a aceitar suborno, que tapa os ouvidos para não ouvir falar de derramamento de sangue, e fecha os olhos para não ver o mal —
15А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити,
16este habitará nas alturas. O seu refúgio será a fortaleza de rochas. O seu pão lhe será fornecido. As suas águas serão garantidas.
16Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його.
17Os seus olhos verão o rei em sua formosura. Eles verão uma terra distante.
17Очі твої побачать Царя в славі його, увидять землю далеку;
18O seu coração meditará sobre o terror. Onde está aquele que contava? Onde está aquele que pesava? Onde está aquele que contava as torres?
18Серце твоє буде тілько згадувати про страшне минуле: де той, що лїчив данину? де той, що робив перепись? де той, що розглядував башти?
19Você não verá mais aquele povo feroz, um povo de fala obscura que você não consegue compreender, com uma língua estranha que você não consegue entender.
19Не побачиш більше люду жорстокого з глухою недослухною мовою, з язиком чудовищним, невторопним.
20Olhe para Sião, a cidade das nossas festas solenes. Os seus olhos verão Jerusalém, uma habitação tranquila, uma tenda que não será desarmada. As suas estacas nunca serão arrancadas, nem se romperá nenhuma das suas cordas.
20Подивися на Сиона, — се місто сьвяточних зборів наших, а очі твої побачать Ерусалим, пробуток мирний, незрушимий намет; стовпи його нїколи нїхто не вирве, й нї одна поворозка не пірветься.
21Mas ali o SENHOR estará conosco em majestade, um lugar de rios largos e correntes, no qual não navegará nenhuma galé com remos, nem passará por lá nenhum navio imponente.
21Там Господь великий у нас витає, замість рік та перекопів широких; туди не ввійде нїяке веслове судно, анї корабель не перейде.
22Pois o SENHOR é o nosso juiz. O SENHOR é o nosso legislador. O SENHOR é o nosso rei. Ele nos salvará.
22Бо Господь — суддя нам, Господь — законодавець нам, Господь царь наш; він спасе нас.
23O seu cordame está solto. Eles não puderam firmar a base do seu mastro. Eles não puderam estender a vela. Então a presa de um grande despojo foi dividida. Os coxos levaram a presa.
23Твої ж (Ассуре) линви послабли, не вдержать щогли, не натягують вітрила. А тодї настане велике паюваннє здобичі, навіть калїки будуть жакувати.
24O habitante não dirá: “Estou doente.” O povo que nela habita será perdoado da sua iniquidade.
24І нїхто з осадників не скаже: „я не здужаю‟, а людям, що там будуть жити, відпустяться всї гріхи їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.