Isaías 49
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ouçam-me, ilhas. Escutem, povos de longe: o SENHOR me chamou desde o ventre; desde o interior de minha mãe, ele mencionou o meu nome.
1Слухайте мене, острови, вважайте, далекі народи: Господь покликав мене з утроби, від матїрнього лоня назвав імя моє;
2Ele fez a minha boca como uma espada afiada. Ele me escondeu na sombra de sua mão. Ele me fez uma flecha polida. Ele me guardou em sua aljava.
2І зробив гострим мечем уста мої, окрив мене тїнню руки своєї, і зробив мене стрілою гострою і сховав в сагайдацї свойму;
3Ele me disse: “Você é meu servo, Israel, em quem serei glorificado.”
3І сказав менї: Ти раб мій, Ізраїлю, в тобі я прославлюся.
4Mas eu disse: “Tenho trabalhado em vão. Gastei a minha força em vão e por nada; contudo, certamente a justiça que me é devida está com o SENHOR, e a minha recompensa com o meu Deus.”
4І промовив я: Дармо я трудився, надармо вичерпав силу мою. Та моя справа перед Господом, і заплата моя — в Бога мого.
5Agora diz o SENHOR, aquele que me formou desde o ventre para ser o seu servo, para trazer Jacó de volta a ele, e para reunir Israel a ele, pois sou honrado aos olhos do SENHOR, e o meu Deus se tornou a minha força.
5А тепер говорить Господь, — той, що приспособив мене з лоня в раба собі, щоб навернути Якова до його, й зібрати до його Ізраїля; я бо славен в очу Господнїм, і Бог мій сила моя.
6De fato, ele diz: “É coisa muito pequena que você seja meu servo para levantar as tribos de Jacó, e restaurar os preservados de Israel. Eu também o darei como luz para as nações, para que você seja a minha salvação até os confins da terra.”
6І сказав він: Того ще й омаль, що ти будеш слугою моїм, щоб поколїння Яковові розбудити, Ізраїля ощадок навернути; нї, тебе я зроблю сьвітлом народам, щоб спасеннє моє розпростерлось до кінцїв землї.
7O SENHOR, o Redentor de Israel, e o seu Santo, diz àquele a quem o homem despreza, àquele a quem a nação abomina, a um servo de governantes: “Reis verão e se levantarão, príncipes, e eles adorarão, por causa do SENHOR, que é fiel, o Santo de Israel, que o escolheu.”
7Так говорить Господь, визволитель Ізраїлїв, Сьвятий його, до зневажаного всїма, погордженого в народї, до раба в можних: Царі побачать, та й повстають; князї поклоняться задля Господа, що вірний у слові; задля Сьвятого Ізрайлевого, що вибрав тебе.
8O SENHOR diz: “Eu respondi a você em um tempo aceitável. Eu o ajudei em um dia de salvação. Eu o preservarei e o darei por aliança do povo, para restaurar a terra, para fazê-los herdar as heranças desoladas,
8Так говорить Господь: Часу вподобного я вислухаю тебе й в день спасення допоможу тобі; й збережу тебе, й дам тебе в завіт народам, щоб обновити землю, і попустошене наслїдникам вернути,
9dizendo aos que estão presos: ‘Saiam!’; aos que estão nas trevas: ‘Apareçam!’ “Eles se apascentarão junto aos caminhos, e o seu pasto estará em todas as colinas desnudas.
9Щоб вязням сказати: Виходьте на волю, а тим, що в темряві: Ійдїте на сьвітло. Пасти муться при дорогах; по всїх узгіррях будуть пасовища їх;
10Eles não terão fome nem sede; nem o calor nem o sol os ferirá, pois aquele que tem misericórdia deles os guiará. Ele os conduzirá a fontes de água.
10Голоду знати не будуть, нї згаги, й не поразить їх спека і сонце; той бо, що милує їх, буде їх водити й приведе їх до джерел водних.
11Farei de todos os meus montes um caminho, e as minhas estradas serão elevadas.
11Всї гори мої дорогами зроблю, і всї стежки по долинах угору підійму.
12Eis que estes virão de longe, e eis que estes do norte e do oeste, e estes da terra de Sinim.”
12Се поприходять з далека, — одні від півночі, другі з Синим-країни.
13Cantem, céus, e alegre-se, terra! Rompam em cânticos, montes! Pois o SENHOR consolou o seu povo, e terá compaixão dos seus aflitos.
13Радуйся, небо, й ти, земле, гомонїть, гори, з радощів; втїшив бо люд свій Господь, змилосердився до страдальників своїх.
14Mas Sião disse: “O SENHOR me desamparou, e o Senhor se esqueceu de mim.”
14А Сион говорив: покинув мене Господь, і Бог мій забув мене!
15“Pode uma mulher esquecer-se da criança que amamenta, a ponto de não se compadecer do filho do seu ventre? Sim, estas podem se esquecer, mas eu não me esquecerei de você!
15Хиба ж забуде молодиця своє немовлятко? хиба їй свого власного тїла жаль не буде? та хоч би й вона забула, то я не забуду тебе.
16Eis que eu gravei você nas palmas das minhas mãos. Seus muros estão continuamente diante de mim.
16Глянь, я написав тебе на долонях у себе; мури твої повсячасно перед очима в мене.
17Seus filhos se apressam. Seus destruidores e aqueles que a devastaram partirão de você.
17Дїти твої повернуть до тебе, а ті що тебе валили та пустошили, геть пійдуть під тебе.
18Levante os seus olhos ao redor, e veja: todos estes se reúnem e vêm até você. Tão certo como eu vivo”, diz o SENHOR, “você certamente se vestirá de todos eles como um ornamento, e se enfeitará com eles, como uma noiva.
18Глянь, подивись навкруги, — всї вони купляться, ійдуть до тебе. Як живу я! говорить Господь, — ними всїма, як убраннєм, уберешся, й прикрасиш себе ними, наче молода.
19“Pois, quanto aos seus lugares devastados e desolados, e à sua terra que foi destruída, certamente agora essa terra será pequena demais para os habitantes, e aqueles que a devoraram estarão longe.
19Розвалища твої й пустарі твої й земля твоя спустошена — буде аж надто тїсна про осадників, а ті, що тебе пожерали, пійдуть геть од тебе.
20Os filhos do seu luto dirão aos seus ouvidos: ‘Este lugar é pequeno demais para mim. Dê-me um lugar para morar.’
20Дїти, що будуть у тебе після втрати старших, будуть голосно говорити тобі: Потїсне місце, дай і менї де жити.
21Então você dirá em seu coração: ‘Quem gerou estes para mim, já que fui privada dos meus filhos e sou solitária, exilada, e ando errante de um lado para outro? Quem os criou? Eis que eu fui deixada sozinha. Onde estavam estes?’”
21Скажеш тодї в серцї твому: хто ж менї їх наплодив? я ж бо й бездїтня була й неплідна й одинока; я була бранка відопхнута; хто ж їх викохав?
22O Senhor DEUS diz: “Eis que levantarei a minha mão para as nações, e erguerei a minha bandeira para os povos. Eles trarão os seus filhos no colo, e as suas filhas serão carregadas nos ombros.
22Так говорить Господь Бог: Се я підніму руку мою до народів і виставлю стяга мого до людів, і поприносять сини твої на руках і дочок твоїх на раменах.
23Reis serão os seus pais adotivos, e as suas rainhas, as suas amas de leite. Eles se prostrarão diante de você com o rosto em terra, e lamberão o pó dos seus pés. Então você saberá que eu sou o SENHOR; e aqueles que esperam em mim não ficarão decepcionados.”
23І будуть царі пістунами тобі, а царицї кормити муть тебе; і припадати муть ниць до землї й порох на ногах у тебе лизати, й зрозумієш тодї, що я Господь, і хто вповає на мене, не зазнає стиду.
24Acaso se pode tirar o despojo do valente, ou os cativos legítimos podem ser libertos?
24Хиба ж мож відняти у потужного здобич, або відобрати у побідника занятих у полон?
25Mas o SENHOR diz: “Até mesmo os cativos do valente serão tirados, e o despojo será resgatado do feroz, pois eu contenderei com aquele que contende com você, e eu salvarei os seus filhos.
25От же, — говорить Господь: І здобич у потужного буде однята, й полоняне з рук побідника визволені; я бо самий судитись буду з твоїми супротивниками, й сини твої повизволяю;
26Alimentarei os que a oprimem com a sua própria carne; e eles se embriagarão com o seu próprio sangue, como com vinho doce. Então toda a carne saberá que eu, o SENHOR, sou o seu Salvador e o seu Redentor, o Poderoso de Jacó.”
26І нагодую гнобителїв твоїх їх власним тїлом, і впються своєю кровю, наче вином молодим; і зрозуміє всяка плоть, що я — Господь, твій заступник, відкупитель і визволитель твій, потужний Яковів.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.