Tiago 1
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tiago, servo de Deus e do Senhor Jesus Cristo, às doze tribos que estão na Dispersão: Saudações.
1Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.
2Considerem motivo de grande alegria, meus irmãos, quando passarem por diversas provações,
2Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
3sabendo que a provação da sua fé produz perseverança.
3знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
4Deixem que a perseverança complete a sua obra, para que vocês sejam perfeitos e completos, sem lhes faltar nada.
4терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
5Mas, se algum de vocês precisa de sabedoria, peça-a a Deus, que dá generosamente a todos, sem censurar, e ela lhe será dada.
5Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
6Peça, porém, com fé, sem duvidar de nada, pois aquele que duvida é semelhante à onda do mar, impelida e agitada pelo vento.
6Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
7Pois esse homem não deve pensar que receberá alguma coisa do Senhor.
7Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
8É um homem de mente dividida, inconstante em todos os seus caminhos.
8Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
9O irmão de condição humilde glorie-se na sua alta posição;
9Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
10e o rico, na sua humilhação, porque ele passará como a flor da erva.
10а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
11Pois o sol se levanta com o vento abrasador e seca a erva; a flor cai, e a sua bela aparência desaparece. Assim também o rico murchará em seus empreendimentos.
11Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
12Bem-aventurado é aquele que suporta a provação, pois, depois de ser aprovado, receberá a coroa da vida, que o Senhor prometeu aos que o amam.
12Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
13Ninguém, ao ser tentado, diga: “Sou tentado por Deus”; pois Deus não pode ser tentado pelo mal, e ele mesmo a ninguém tenta.
13Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.
14Mas cada um é tentado quando é atraído e seduzido pela sua própria cobiça.
14Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
15Então a cobiça, tendo concebido, dá à luz o pecado. E o pecado, quando atinge a maturidade, gera a morte.
15Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
16Não se enganem, meus amados irmãos.
16Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
17Toda boa dádiva e todo dom perfeito vêm do alto, descendo do Pai das luzes, em quem não pode haver variação nem sombra de mudança.
17Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
18Por sua própria vontade, ele nos gerou pela palavra da verdade, para que fôssemos como que as primícias das suas criaturas.
18Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
19Portanto, meus amados irmãos, que cada um seja pronto para ouvir, tardio para falar e tardio para se irar;
19Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
20pois a ira do homem não produz a justiça de Deus.
20Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
21Portanto, livrando-se de toda impureza e de todo excesso de maldade, recebam com humildade a palavra implantada, que é capaz de salvar as suas almas.
21Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
22Mas sejam praticantes da palavra, e não apenas ouvintes, enganando a si mesmos.
22Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
23Pois, se alguém é ouvinte da palavra e não praticante, é semelhante a um homem que contempla o seu rosto natural num espelho;
23Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
24pois ele vê a si mesmo, vai embora, e logo se esquece de como ele era.
24Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
25Mas aquele que examina atentamente a lei perfeita da liberdade e nela persevera, não sendo um ouvinte que se esquece, mas alguém que pratica a obra, será abençoado naquilo que faz.
25Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
26Se alguém entre vocês pensa ser religioso, mas não refreia a sua língua, antes engana o seu próprio coração, a religião desse homem é inútil.
26Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
27A religião pura e imaculada diante do nosso Deus e Pai é esta: visitar os órfãos e as viúvas nas suas aflições, e manter-se incontaminado do mundo.
27Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.