Якова 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.
1Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.
2Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
2Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
3знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
3знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
4терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
4терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
5Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
5Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
6Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
6Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
7Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
7Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
8Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
8Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
9Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
9Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
10а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
10а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
11Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
11Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
12Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
12Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
13Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.
13Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.
14Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
14Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
15Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
15Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
16Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
16Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
17Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
17Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
18Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
18Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
19Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
19Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
20Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
20Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
21Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
21Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
22Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
22Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
23Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
23Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
24Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
24Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
25Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
25Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
26Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
26Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
27Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
27Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.