Якова 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.
1James, a servant of God and of the Lord Jesus Christ, To the twelve tribes of the Dispersion: Greetings.
2Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
2Consider it pure joy, my brothers, when you encounter trials of many kinds,
3знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
3because you know that the testing of your faith develops perseverance.
4терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
4Allow perseverance to finish its work, so that you may be mature and complete, not lacking anything.
5Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
5Now if any of you lacks wisdom, he should ask God, who gives generously to all without finding fault, and it will be given to him.
6Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
6But he must ask in faith, without doubting, because he who doubts is like a wave of the sea, blown and tossed by the wind.
7Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
7That man should not expect to receive anything from the Lord.
8Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
8He is a double-minded man, unstable in all his ways.
9Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
9The brother in humble circumstances should exult in his high position.
10а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
10But the one who is rich should exult in his low position, because he will pass away like a flower of the field.
11Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
11For the sun rises with scorching heat and withers the plant; its flower falls and its beauty is lost. So too, the rich man will fade away in the midst of his pursuits.
12Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
12Blessed is the man who perseveres under trial, because when he has stood the test, he will receive the crown of life that God has promised to those who love Him.
13Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.
13When tempted, no one should say, “God is tempting me.” For God cannot be tempted by evil, nor does He tempt anyone.
14Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
14But each one is tempted when by his own evil desires he is lured away and enticed.
15Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
15Then after desire has conceived, it gives birth to sin; and sin, when it is full-grown, gives birth to death.
16Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
16Do not be deceived, my beloved brothers.
17Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
17Every good and perfect gift is from above, coming down from the Father of the heavenly lights, with whom there is no change or shifting shadow.
18Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
18He chose to give us birth through the word of truth, that we would be a kind of firstfruits of His creation.
19Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
19My beloved brothers, understand this: Everyone should be quick to listen, slow to speak, and slow to anger,
20Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
20for man’s anger does not bring about the righteousness that God desires.
21Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
21Therefore, get rid of all moral filth and every expression of evil, and humbly accept the word planted in you, which can save your souls.
22Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
22Be doers of the word, and not hearers only. Otherwise, you are deceiving yourselves.
23Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
23For anyone who hears the word but does not carry it out is like a man who looks at his face in a mirror,
24Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
24and after observing himself goes away and immediately forgets what he looks like.
25Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
25But the one who looks intently into the perfect law of freedom, and continues to do so—not being a forgetful hearer, but an effective doer—he will be blessed in what he does.
26Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
26If anyone considers himself religious and yet does not bridle his tongue, he deceives his heart and his religion is worthless.
27Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
27Pure and undefiled religion before our God and Father is this: to care for orphans and widows in their distress, and to keep oneself from being polluted by the world.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.