Римлян 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
1Paul, a servant of Christ Jesus, called to be an apostle, and set apart for the gospel of God—
2(котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
2the gospel He promised beforehand through His prophets in the Holy Scriptures,
3про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,
3regarding His Son, who was a descendant of David according to the flesh,
4обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
4and who through the Spirit of holiness was declared with power to be the Son of God by His resurrection from the dead: Jesus Christ our Lord.
5(котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
5Through Him and on behalf of His name, we received grace and apostleship to call all those among the Gentiles to the obedience that comes from faith.
6між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
6And you also are among those who are called to belong to Jesus Christ.
7Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
7To all in Rome who are loved by God and called to be saints: Grace and peace to you from God our Father and the Lord Jesus Christ.
8Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
8First, I thank my God through Jesus Christ for all of you, because your faith is being proclaimed all over the world.
9Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
9God, whom I serve with my spirit in preaching the gospel of His Son, is my witness how constantly I remember you
10усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
10in my prayers at all times, asking that now at last by God’s will I may succeed in coming to you.
11Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;
11For I long to see you so that I may impart to you some spiritual gift to strengthen you,
12се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
12that is, that you and I may be mutually encouraged by each other’s faith.
13Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
13I do not want you to be unaware, brothers, how often I planned to come to you (but have been prevented from visiting until now), in order that I might have a harvest among you, just as I have had among the other Gentiles.
14Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
14I am obligated both to Greeks and non-Greeks, both to the wise and the foolish.
15От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
15That is why I am so eager to preach the gospel also to you who are in Rome.
16Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
16I am not ashamed of the gospel, because it is the power of God for salvation to everyone who believes, first to the Jew, then to the Greek.
17Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
17For the gospel reveals the righteousness of God that comes by faith from start to finish, just as it is written: “The righteous will live by faith.”
18Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї.
18The wrath of God is being revealed from heaven against all the godlessness and wickedness of men who suppress the truth by their wickedness.
19Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм.
19For what may be known about God is plain to them, because God has made it plain to them.
20Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
20For since the creation of the world God’s invisible qualities, His eternal power and divine nature, have been clearly seen, being understood from His workmanship, so that men are without excuse.
21Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
21For although they knew God, they neither glorified Him as God nor gave thanks to Him, but they became futile in their thinking and darkened in their foolish hearts.
22Славлячи себе мудрими, потуманїли,
22Although they claimed to be wise, they became fools,
23і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
23and exchanged the glory of the immortal God for images of mortal man and birds and animals and reptiles.
24Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
24Therefore God gave them over in the desires of their hearts to impurity for the dishonoring of their bodies with one another.
25Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
25They exchanged the truth of God for a lie, and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is forever worthy of praise! Amen.
26За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;
26For this reason God gave them over to dishonorable passions. Even their women exchanged natural relations for unnatural ones.
27так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
27Likewise, the men abandoned natural relations with women and burned with lust for one another. Men committed indecent acts with other men, and received in themselves the due penalty for their error.
28І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, —
28Furthermore, since they did not see fit to acknowledge God, He gave them up to a depraved mind, to do what ought not to be done.
29сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
29They have become filled with every kind of wickedness, evil, greed, and depravity. They are full of envy, murder, strife, deceit, and malice. They are gossips,
30осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
30slanderers, God-haters, insolent, arrogant, and boastful. They invent new forms of evil; they disobey their parents.
31нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
31They are senseless, faithless, heartless, merciless.
32Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
32Although they know God’s righteous decree that those who do such things are worthy of death, they not only continue to do these things, but also approve of those who practice them.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.