Луки 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
1Many have undertaken to compose an account of the things that have been fulfilled among us,
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
2just as they were handed down to us by the initial eyewitnesses and servants of the word.
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
3Therefore, having carefully investigated everything from the beginning, it seemed good also to me to write an orderly account for you, most excellent Theophilus,
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
4so that you may know the certainty of the things you have been taught.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
5In the time of Herod king of Judea there was a priest named Zechariah, who belonged to the priestly division of Abijah, and whose wife Elizabeth was a daughter of Aaron.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
6Both of them were righteous in the sight of God, walking blamelessly in all the commandments and decrees of the Lord.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
7But they had no children, because Elizabeth was barren, and they were both well along in years.
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
8One day while Zechariah’s division was on duty and he was serving as priest before God,
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
9he was chosen by lot, according to the custom of the priesthood, to enter the temple of the Lord and burn incense.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
10And at the hour of the incense offering, the whole congregation was praying outside.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
11Just then an angel of the Lord appeared to Zechariah, standing at the right side of the altar of incense.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
12When Zechariah saw him, he was startled and gripped with fear.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
13But the angel said to him, “Do not be afraid, Zechariah, because your prayer has been heard. Your wife Elizabeth will bear you a son, and you are to give him the name John.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
14He will be a joy and delight to you, and many will rejoice at his birth,
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
15for he will be great in the sight of the Lord. He shall never take wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit even from his mother’s womb.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
16Many of the sons of Israel he will turn back to the Lord their God.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
17And he will go on before the Lord in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of the fathers to their children and the disobedient to the wisdom of the righteous—to make ready a people prepared for the Lord.”
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
18“How can I be sure of this?” Zechariah asked the angel. “I am an old man, and my wife is well along in years.”
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
19“I am Gabriel,” replied the angel. “I stand in the presence of God, and I have been sent to speak to you and to bring you this good news.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
20And now you will be silent and unable to speak until the day this comes to pass, because you did not believe my words, which will be fulfilled at their proper time.”
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
21Meanwhile, the people were waiting for Zechariah and wondering why he took so long in the temple.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
22When he came out and was unable to speak to them, they realized he had seen a vision in the temple. He kept making signs to them but remained speechless.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
23And when the days of his service were complete, he returned home.
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
24After these days, his wife Elizabeth became pregnant and for five months remained in seclusion. She declared,
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
25“The Lord has done this for me. In these days He has shown me favor and taken away my disgrace among the people.”
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
26In the sixth month, God sent the angel Gabriel to a town in Galilee called Nazareth,
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
27to a virgin pledged in marriage to a man named Joseph, who was of the house of David. And the virgin’s name was Mary.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
28The angel appeared to her and said, “Greetings, you who are highly favored! The Lord is with you.”
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
29Mary was greatly troubled at his words and wondered what kind of greeting this might be.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
30So the angel told her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
31Behold, you will conceive and give birth to a son, and you are to give Him the name Jesus.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
32He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give Him the throne of His father David,
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
33and He will reign over the house of Jacob forever. His kingdom will never end!”
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
34“How can this be,” Mary asked the angel, “since I am a virgin?”
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
35The angel replied, “The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will overshadow you. So the Holy One to be born will be called the Son of God.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
36Look, even Elizabeth your relative has conceived a son in her old age, and she who was called barren is in her sixth month.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
37For no word from God will ever fail.”
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
38“I am the Lord’s servant,” Mary answered. “May it happen to me according to your word.” Then the angel left her.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
39In those days Mary got ready and hurried to a town in the hill country of Judah,
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
40where she entered the home of Zechariah and greeted Elizabeth.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
41When Elizabeth heard Mary’s greeting, the baby leaped in her womb, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
42In a loud voice she exclaimed, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb!
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
43And why am I so honored, that the mother of my Lord should come to me?
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
44For as soon as the sound of your greeting reached my ears, the baby in my womb leaped for joy.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
45Blessed is she who has believed that the Lord’s word to her will be fulfilled.”
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
46Then Mary said: “My soul magnifies the Lord,
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
47and my spirit rejoices in God my Savior!
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
48For He has looked with favor on the humble state of His servant. From now on all generations will call me blessed.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
49For the Mighty One has done great things for me. Holy is His name.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
50His mercy extends to those who fear Him, from generation to generation.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
51He has performed mighty deeds with His arm; He has scattered those who are proud in the thoughts of their hearts.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
52He has brought down rulers from their thrones, but has exalted the humble.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
53He has filled the hungry with good things, but has sent the rich away empty.
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
54He has helped His servant Israel, remembering to be merciful,
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
55as He promised to our fathers, to Abraham and his descendants forever.”
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
56Mary stayed with Elizabeth for about three months and then returned home.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
57When the time came for Elizabeth to have her child, she gave birth to a son.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
58Her neighbors and relatives heard that the Lord had shown her great mercy, and they rejoiced with her.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
59On the eighth day, when they came to circumcise the child, they were going to name him after his father Zechariah.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
60But his mother replied, “No! He shall be called John.”
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
61They said to her, “There is no one among your relatives who bears this name.”
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
62So they made signs to his father to find out what he wanted to name the child.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
63Zechariah asked for a tablet and wrote, “His name is John.” And they were all amazed.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
64Immediately Zechariah’s mouth was opened and his tongue was released, and he began to speak, praising God.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
65All their neighbors were filled with awe, and people throughout the hill country of Judea were talking about these events.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
66And all who heard this wondered in their hearts and asked, “What then will this child become?” For the Lord’s hand was with him.
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
67Then his father Zechariah was filled with the Holy Spirit and prophesied:
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
68“Blessed be the Lord, the God of Israel, because He has visited and redeemed His people.
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
69He has raised up a horn of salvation for us in the house of His servant David,
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
70as He spoke through His holy prophets, those of ages past,
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
71salvation from our enemies and from the hand of all who hate us,
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
72to show mercy to our fathers and to remember His holy covenant,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
73the oath He swore to our father Abraham, to grant us
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
74deliverance from hostile hands, that we may serve Him without fear,
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
75in holiness and righteousness before Him all the days of our lives.
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
76And you, child, will be called a prophet of the Most High; for you will go on before the Lord to prepare the way for Him,
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
77to give to His people the knowledge of salvation through the forgiveness of their sins,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
78because of the tender mercy of our God, by which the Dawn will visit us from on high,
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
79to shine on those who live in darkness and in the shadow of death, to guide our feet into the path of peace.”
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
80And the child grew and became strong in spirit; and he lived in the wilderness until the time of his public appearance to Israel.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.