Луки 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
1Now all the tax collectors and sinners were gathering around to listen to Jesus.
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
2So the Pharisees and scribes began to grumble: “This man welcomes sinners and eats with them.”
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
3Then Jesus told them this parable:
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
4“What man among you, if he has a hundred sheep and loses one of them, does not leave the ninety-nine in the pasture and go after the one that is lost, until he finds it?
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
5And when he finds it, he joyfully puts it on his shoulders,
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
6comes home, and calls together his friends and neighbors to tell them, ‘Rejoice with me, for I have found my lost sheep!’
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
7In the same way, I tell you that there will be more joy in heaven over one sinner who repents than over ninety-nine righteous ones who do not need to repent.
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
8Or what woman who has ten silver coins and loses one of them does not light a lamp, sweep her house, and search carefully until she finds it?
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
9And when she finds it, she calls together her friends and neighbors to say, ‘Rejoice with me, for I have found my lost coin.’
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
10In the same way, I tell you, there is joy in the presence of God’s angels over one sinner who repents.”
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
11Then Jesus said, “There was a man who had two sons.
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
12The younger son said to him, ‘Father, give me my share of the estate.’ So he divided his property between them.
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
13After a few days, the younger son got everything together and journeyed to a distant country, where he squandered his wealth in wild living.
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
14After he had spent all he had, a severe famine swept through that country, and he began to be in need.
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
15So he went and hired himself out to a citizen of that country, who sent him into his fields to feed the pigs.
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
16He longed to fill his belly with the pods the pigs were eating, but no one would give him a thing.
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
17Finally he came to his senses and said, ‘How many of my father’s hired servants have plenty of food? But here I am, starving to death!
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
18I will get up and go back to my father and say to him, “Father, I have sinned against heaven and against you.
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
19I am no longer worthy to be called your son. Make me like one of your hired servants.”’
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
20So he got up and went to his father. But while he was still in the distance, his father saw him and was filled with compassion. He ran to his son, embraced him, and kissed him.
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
21The son declared, ‘Father, I have sinned against heaven and against you. I am no longer worthy to be called your son.’
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
22But the father said to his servants, ‘Quick! Bring the best robe and put it on him. Put a ring on his finger and sandals on his feet.
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
23Bring the fattened calf and kill it. Let us feast and celebrate.
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
24For this son of mine was dead and is alive again! He was lost and is found!’ So they began to celebrate.
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
25Meanwhile the older son was in the field, and as he approached the house, he heard music and dancing.
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
26So he called one of the servants and asked what was going on.
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
27‘Your brother has returned,’ he said, ‘and your father has killed the fattened calf, because he has him back safe and sound.’
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
28The older son became angry and refused to go in. So his father came out and pleaded with him.
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
29But he answered his father, ‘Look, all these years I have served you and never disobeyed a commandment of yours. Yet you never gave me even a young goat so I could celebrate with my friends.
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
30But when this son of yours returns from squandering your wealth with prostitutes, you kill the fattened calf for him!’
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
31‘Son, you are always with me,’ the father said, ‘and all that is mine is yours.
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
32But it was fitting to celebrate and be glad, because this brother of yours was dead and is alive again; he was lost and is found.’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.