Луки 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
1One Sabbath Jesus was passing through the grainfields, and His disciples began to pick the heads of grain, rub them in their hands, and eat them.
2Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
2But some of the Pharisees asked, “Why are you doing what is unlawful on the Sabbath?”
3І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
3Jesus replied, “Have you not read what David did when he and his companions were hungry?
4як, увійшовши він у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
4He entered the house of God, took the consecrated bread and gave it to his companions, and ate what is lawful only for the priests to eat.”
5І рече їм: Син чоловічий — Він Господь і суботи.
5Then Jesus declared, “The Son of Man is Lord of the Sabbath.”
6І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
6On another Sabbath Jesus entered the synagogue and was teaching, and a man was there whose right hand was withered.
7Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
7Looking for a reason to accuse Jesus, the scribes and Pharisees were watching Him closely to see if He would heal on the Sabbath.
8Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
8But Jesus knew their thoughts and said to the man with the withered hand, “Get up and stand among us.” So he got up and stood there.
9Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
9Then Jesus said to them, “I ask you, which is lawful on the Sabbath: to do good or to do evil, to save life or to destroy it?”
10І, споглянувши кругом по всїх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
10And after looking around at all of them, He said to the man, “Stretch out your hand.” He did so, and it was restored.
11Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
11But the scribes and Pharisees were filled with rage and began to discuss with one another what they might do to Jesus.
12Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
12In those days Jesus went out to the mountain to pray, and He spent the night in prayer to God.
13А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
13When daylight came, He called His disciples to Him and chose twelve of them, whom He also designated as apostles:
14Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
14Simon, whom He named Peter, and his brother Andrew; James and John; Philip and Bartholomew;
15Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,
15Matthew and Thomas; James son of Alphaeus and Simon called the Zealot;
16Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
16Judas son of James, and Judas Iscariot, who became a traitor.
17і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,
17Then Jesus came down with them and stood on a level place. A large crowd of His disciples was there, along with a great number of people from all over Judea, Jerusalem, and the sea coast of Tyre and Sidon.
18і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.
18They had come to hear Him and to be healed of their diseases, and those troubled by unclean spirits were healed.
19І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.
19The entire crowd was trying to touch Him, because power was coming from Him and healing them all.
20І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
20Looking up at His disciples, Jesus said: “Blessed are you who are poor, for yours is the kingdom of God.
21Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
21Blessed are you who hunger now, for you will be filled. Blessed are you who weep now, for you will laugh.
22Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.
22Blessed are you when people hate you, and when they exclude you and insult you and reject your name as evil because of the Son of Man.
23Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
23Rejoice in that day and leap for joy, because great is your reward in heaven. For their fathers treated the prophets in the same way.
24Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.
24But woe to you who are rich, for you have already received your comfort.
25Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
25Woe to you who are well fed now, for you will hunger. Woe to you who laugh now, for you will mourn and weep.
26Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
26Woe to you when all men speak well of you, for their fathers treated the false prophets in the same way.
27Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
27But to those of you who will listen, I say: Love your enemies, do good to those who hate you,
28благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.
28bless those who curse you, pray for those who mistreat you.
29Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
29If someone strikes you on one cheek, turn to him the other also. And if someone takes your cloak, do not withhold your tunic as well.
30Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
30Give to everyone who asks you, and if anyone takes what is yours, do not demand it back.
31І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
31Do to others as you would have them do to you.
32І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
32If you love those who love you, what credit is that to you? Even sinners love those who love them.
33І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
33If you do good to those who do good to you, what credit is that to you? Even sinners do the same.
34І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
34And if you lend to those from whom you expect repayment, what credit is that to you? Even sinners lend to sinners, expecting to be repaid in full.
35Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
35But love your enemies, do good to them, and lend to them, expecting nothing in return. Then your reward will be great, and you will be sons of the Most High; for He is kind to the ungrateful and wicked.
36Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.
36Be merciful, just as your Father is merciful.
37І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
37Do not judge, and you will not be judged. Do not condemn, and you will not be condemned. Forgive, and you will be forgiven.
38Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
38Give, and it will be given to you. A good measure, pressed down, shaken together, and running over will be poured into your lap. For with the measure you use, it will be measured back to you.”
39Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
39Jesus also told them a parable: “Can a blind man lead a blind man? Will they not both fall into a pit?
40Нема ученика над учителя свого; звершений же — буде кожен, як учитель його.
40A disciple is not above his teacher, but everyone who is fully trained will be like his teacher.
41Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш?
41Why do you look at the speck in your brother’s eye, but fail to notice the beam in your own eye?
42І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
42How can you say, ‘Brother, let me take the speck out of your eye,’ while you yourself fail to see the beam in your own eye? You hypocrite! First take the beam out of your own eye, and then you will see clearly to remove the speck from your brother’s eye.
43Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
43No good tree bears bad fruit, nor does a bad tree bear good fruit.
44Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
44For each tree is known by its own fruit. Indeed, figs are not gathered from thornbushes, nor grapes from brambles.
45Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
45The good man brings good things out of the good treasure of his heart, and the evil man brings evil things out of the evil treasure of his heart. For out of the overflow of the heart, the mouth speaks.
46На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
46Why do you call Me ‘Lord, Lord,’ but not do what I say?
47Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
47I will show you what he is like who comes to Me and hears My words and acts on them:
48подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.
48He is like a man building a house, who dug down deep and laid his foundation on the rock. When the flood came, the torrent crashed against that house but could not shake it, because it was well built.
49Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.
49But the one who hears My words and does not act on them is like a man who built his house on ground without a foundation. The torrent crashed against that house, and immediately it fell—and great was its destruction!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.