Луки 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
1In the meantime, a crowd of many thousands had gathered, so that they were trampling one another. Jesus began to speak first to His disciples: “Beware of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
2There is nothing concealed that will not be disclosed, and nothing hidden that will not be made known.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
3What you have spoken in the dark will be heard in the daylight, and what you have whispered in the inner rooms will be proclaimed from the housetops.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
4I tell you, My friends, do not be afraid of those who kill the body and after that can do no more.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
5But I will show you whom you should fear: Fear the One who, after you have been killed, has authority to throw you into hell. Yes, I tell you, fear Him!
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
6Are not five sparrows sold for two pennies? Yet not one of them is forgotten by God.
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
7And even the very hairs of your head are all numbered. So do not be afraid; you are worth more than many sparrows.
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
8I tell you, everyone who confesses Me before men, the Son of Man will also confess him before the angels of God.
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
9But whoever denies Me before men will be denied before the angels of God.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
10And everyone who speaks a word against the Son of Man will be forgiven, but whoever blasphemes against the Holy Spirit will not be forgiven.
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
11When you are brought before synagogues, rulers, and authorities, do not worry about how to defend yourselves or what to say.
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
12For at that time the Holy Spirit will teach you what you should say.”
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
13Someone in the crowd said to Him, “Teacher, tell my brother to divide the inheritance with me.”
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
14But Jesus replied, “Man, who appointed Me judge or executor between you?”
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
15And He said to them, “Watch out! Guard yourselves against every form of greed, for one’s life does not consist in the abundance of his possessions.”
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
16Then He told them a parable: “The ground of a certain rich man produced an abundance.
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
17So he thought to himself, ‘What shall I do, since I have nowhere to store my crops?’
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
18Then he said, ‘This is what I will do: I will tear down my barns and will build bigger ones, and there I will store up all my grain and my goods.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
19Then I will say to myself, “You have plenty of good things laid up for many years. Take it easy. Eat, drink, and be merry!”’
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
20But God said to him, ‘You fool! This very night your life will be required of you. Then who will own what you have accumulated?’
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
21This is how it will be for anyone who stores up treasure for himself but is not rich toward God.”
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
22Then Jesus said to His disciples, “Therefore I tell you, do not worry about your life, what you will eat, or about your body, what you will wear.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
23For life is more than food, and the body more than clothes.
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
24Consider the ravens: They do not sow or reap, they have no storehouse or barn; yet God feeds them. How much more valuable you are than the birds!
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
25Who of you by worrying can add a single hour to his life?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
26So if you cannot do such a small thing, why do you worry about the rest?
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
27Consider how the lilies grow: They do not labor or spin. Yet I tell you, not even Solomon in all his glory was adorned like one of these.
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
28If that is how God clothes the grass of the field, which is here today and tomorrow is thrown into the furnace, how much more will He clothe you, O you of little faith!
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
29And do not be concerned about what you will eat or drink. Do not worry about it.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
30For the Gentiles of the world strive after all these things, and your Father knows that you need them.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
31But seek His kingdom, and these things will be added unto you.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
32Do not be afraid, little flock, for your Father is pleased to give you the kingdom.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
33Sell your possessions and give to the poor. Provide yourselves with purses that will not wear out, an inexhaustible treasure in heaven, where no thief approaches and no moth destroys.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
34For where your treasure is, there your heart will be also.
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
35Be dressed for service and keep your lamps burning.
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
36Then you will be like servants waiting for their master to return from the wedding banquet, so that when he comes and knocks, they can open the door for him at once.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
37Blessed are those servants whom the master finds on watch when he returns. Truly I tell you, he will dress himself to serve and will have them recline at the table, and he himself will come and wait on them.
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
38Even if he comes in the second or third watch of the night and finds them alert, those servants will be blessed.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
39But understand this: If the homeowner had known at what hour the thief was coming, he would not have let his house be broken into.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
40You also must be ready, because the Son of Man will come at an hour you do not expect.”
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
41“Lord,” said Peter, “are You addressing this parable to us, or to everyone else as well?”
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
42And the Lord answered, “Who then is the faithful and wise manager, whom the master puts in charge of his servants to give them their portion at the proper time?
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
43Blessed is that servant whose master finds him doing so when he returns.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
44Truly I tell you, he will put him in charge of all his possessions.
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
45But suppose that servant says in his heart, ‘My master will be a long time in coming,’ and he begins to beat the menservants and maidservants, and to eat and drink and get drunk.
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
46The master of that servant will come on a day he does not expect and at an hour he does not anticipate. Then he will cut him to pieces and assign him a place with the unbelievers.
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
47That servant who knows his master’s will but does not get ready or follow his instructions will be beaten with many blows.
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
48But the one who unknowingly does things worthy of punishment will be beaten with few blows. From everyone who has been given much, much will be required; and from him who has been entrusted with much, even more will be demanded.
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
49I have come to ignite a fire on the earth, and how I wish it were already kindled!
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
50But I have a baptism to undergo, and how distressed I am until it is accomplished!
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
51Do you think that I have come to bring peace to the earth? No, I tell you, but division.
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
52From now on, five in one household will be divided, three against two and two against three.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
53They will be divided, father against son and son against father, mother against daughter and daughter against mother, mother-in-law against daughter-in-law and daughter-in-law against mother-in-law.”
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
54Then Jesus said to the crowds, “As soon as you see a cloud rising in the west, you say, ‘A shower is coming,’ and that is what happens.
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
55And when the south wind blows, you say, ‘It will be hot,’ and it is.
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
56You hypocrites! You know how to interpret the appearance of the earth and sky. Why don’t you know how to interpret the present time?
57Чом же й про себе не судите право?
57And why don’t you judge for yourselves what is right?
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
58Make every effort to reconcile with your adversary while you are on your way to the magistrate. Otherwise, he may drag you off to the judge, and the judge may hand you over to the officer, and the officer may throw you into prison.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
59I tell you, you will not get out until you have paid the very last penny.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.