Луки 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
1Meanwhile, when a multitude of many thousands had gathered together, so much so that they trampled on each other, he began to tell his disciples first of all, “Beware of the yeast of the Pharisees, which is hypocrisy.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
2But there is nothing covered up that will not be revealed, nor hidden that will not be known.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
3Therefore whatever you have said in the darkness will be heard in the light. What you have spoken in the ear in the inner rooms will be proclaimed on the housetops.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
4“I tell you, my friends, don’t be afraid of those who kill the body, and after that have no more that they can do.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
5But I will warn you whom you should fear. Fear him who after he has killed, has power to cast into Gehenna. Yes, I tell you, fear him.
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
6“Aren’t five sparrows sold for two assaria coins ? Not one of them is forgotten by God.
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
7But the very hairs of your head are all counted. Therefore don’t be afraid. You are of more value than many sparrows.
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
8“I tell you, everyone who confesses me before men, the Son of Man will also confess before the angels of God;
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
9but he who denies me in the presence of men will be denied in the presence of God’s angels.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
10Everyone who speaks a word against the Son of Man will be forgiven, but those who blaspheme against the Holy Spirit will not be forgiven.
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
11When they bring you before the synagogues, the rulers, and the authorities, don’t be anxious how or what you will answer or what you will say;
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
12for the Holy Spirit will teach you in that same hour what you must say.”
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
13One of the multitude said to him, “Teacher, tell my brother to divide the inheritance with me.”
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
14But he said to him, “Man, who made me a judge or an arbitrator over you?”
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
15He said to them, “Beware! Keep yourselves from covetousness, for a man’s life doesn’t consist of the abundance of the things which he possesses.”
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
16He spoke a parable to them, saying, “The ground of a certain rich man produced abundantly.
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
17He reasoned within himself, saying, ‘What will I do, because I don’t have room to store my crops?’
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
18He said, ‘This is what I will do. I will pull down my barns, build bigger ones, and there I will store all my grain and my goods.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
19I will tell my soul, “Soul, you have many goods laid up for many years. Take your ease, eat, drink, and be merry.”’
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
20“But God said to him, ‘You foolish one, tonight your soul is required of you. The things which you have prepared—whose will they be?’
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
21So is he who lays up treasure for himself, and is not rich toward God.”
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
22He said to his disciples, “Therefore I tell you, don’t be anxious for your life, what you will eat, nor yet for your body, what you will wear.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
23Life is more than food, and the body is more than clothing.
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
24Consider the ravens: they don’t sow, they don’t reap, they have no warehouse or barn, and God feeds them. How much more valuable are you than birds!
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
25Which of you by being anxious can add a cubit to his height?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
26If then you aren’t able to do even the least things, why are you anxious about the rest?
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
27Consider the lilies, how they grow. They don’t toil, neither do they spin; yet I tell you, even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
28But if this is how God clothes the grass in the field, which today exists and tomorrow is cast into the oven, how much more will he clothe you, O you of little faith?
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
29“Don’t seek what you will eat or what you will drink; neither be anxious.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
30For the nations of the world seek after all of these things, but your Father knows that you need these things.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
31But seek God’s Kingdom, and all these things will be added to you.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
32“Don’t be afraid, little flock, for it is your Father’s good pleasure to give you the Kingdom.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
33Sell what you have and give gifts to the needy. Make for yourselves purses which don’t grow old, a treasure in the heavens that doesn’t fail, where no thief approaches and no moth destroys.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
34For where your treasure is, there will your heart be also.
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
35“Let your waist be dressed and your lamps burning.
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
36Be like men watching for their lord when he returns from the wedding feast, that when he comes and knocks, they may immediately open to him.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
37Blessed are those servants whom the lord will find watching when he comes. Most certainly I tell you that he will dress himself, make them recline, and will come and serve them.
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
38They will be blessed if he comes in the second or third watch and finds them so.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
39But know this, that if the master of the house had known in what hour the thief was coming, he would have watched and not allowed his house to be broken into.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
40Therefore be ready also, for the Son of Man is coming in an hour that you don’t expect him.”
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
41Peter said to him, “Lord, are you telling this parable to us, or to everybody?”
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
42The Lord said, “Who then is the faithful and wise steward, whom his lord will set over his household, to give them their portion of food at the right times?
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
43Blessed is that servant whom his lord will find doing so when he comes.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
44Truly I tell you that he will set him over all that he has.
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
45But if that servant says in his heart, ‘My lord delays his coming,’ and begins to beat the menservants and the maidservants, and to eat and drink and to be drunken,
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
46then the lord of that servant will come in a day when he isn’t expecting him and in an hour that he doesn’t know, and will cut him in two, and place his portion with the unfaithful.
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
47That servant who knew his lord’s will, and didn’t prepare nor do what he wanted, will be beaten with many stripes,
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
48but he who didn’t know, and did things worthy of stripes, will be beaten with few stripes. To whomever much is given, of him will much be required; and to whom much was entrusted, of him more will be asked.
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
49“I came to throw fire on the earth. I wish it were already kindled.
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
50But I have a baptism to be baptized with, and how distressed I am until it is accomplished!
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
51Do you think that I have come to give peace on the earth? I tell you, no, but rather division.
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
52For from now on, there will be five in one house divided, three against two, and two against three.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
53They will be divided, father against son, and son against father; mother against daughter, and daughter against her mother; mother-in-law against her daughter-in-law, and daughter-in-law against her mother-in-law.”
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
54He said to the multitudes also, “When you see a cloud rising from the west, immediately you say, ‘A shower is coming,’ and so it happens.
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
55When a south wind blows, you say, ‘There will be a scorching heat,’ and it happens.
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
56You hypocrites! You know how to interpret the appearance of the earth and the sky, but how is it that you don’t interpret this time?
57Чом же й про себе не судите право?
57“Why don’t you judge for yourselves what is right?
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
58For when you are going with your adversary before the magistrate, try diligently on the way to be released from him, lest perhaps he drag you to the judge, and the judge deliver you to the officer, and the officer throw you into prison.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
59I tell you, you will by no means get out of there until you have paid the very last penny. ”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.