Луки 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
1In the mean time, when there were gathered together an innumerable multitude of people, insomuch that they trode one upon another, he began to say unto his disciples first of all, Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
2For there is nothing covered, that shall not be revealed; neither hid, that shall not be known.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
3Therefore whatsoever ye have spoken in darkness shall be heard in the light; and that which ye have spoken in the ear in closets shall be proclaimed upon the housetops.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
4And I say unto you my friends, Be not afraid of them that kill the body, and after that have no more that they can do.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
5But I will forewarn you whom ye shall fear: Fear him, which after he hath killed hath power to cast into hell; yea, I say unto you, Fear him.
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
6Are not five sparrows sold for two farthings, and not one of them is forgotten before God?
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
7But even the very hairs of your head are all numbered. Fear not therefore: ye are of more value than many sparrows.
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
8Also I say unto you, Whosoever shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God:
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
9But he that denieth me before men shall be denied before the angels of God.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
10And whosoever shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but unto him that blasphemeth against the Holy Ghost it shall not be forgiven.
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
11And when they bring you unto the synagogues, and unto magistrates, and powers, take ye no thought how or what thing ye shall answer, or what ye shall say:
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
12For the Holy Ghost shall teach you in the same hour what ye ought to say.
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
13¶ And one of the company said unto him, Master, speak to my brother, that he divide the inheritance with me.
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
14And he said unto him, Man, who made me a judge or a divider over you?
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
15And he said unto them, Take heed, and beware of covetousness: for a man’s life consisteth not in the abundance of the things which he possesseth.
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
16And he spake a parable unto them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
17And he thought within himself, saying, What shall I do, because I have no room where to bestow my fruits?
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
18And he said, This will I do: I will pull down my barns, and build greater; and there will I bestow all my fruits and my goods.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
19And I will say to my soul, Soul, thou hast much goods laid up for many years; take thine ease, eat, drink, and be merry.
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
20But God said unto him, Thou fool, this night thy soul shall be required of thee: then whose shall those things be, which thou hast provided?
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
21So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich toward God.
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
22¶ And he said unto his disciples, Therefore I say unto you, Take no thought for your life, what ye shall eat; neither for the body, what ye shall put on.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
23The life is more than meat, and the body is more than raiment.
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
24Consider the ravens: for they neither sow nor reap; which neither have storehouse nor barn; and God feedeth them: how much more are ye better than the fowls?
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
25And which of you with taking thought can add to his stature one cubit?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
26If ye then be not able to do that thing which is least, why take ye thought for the rest?
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
27Consider the lilies how they grow: they toil not, they spin not; and yet I say unto you, that Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
28If then God so clothe the grass, which is to day in the field, and to morrow is cast into the oven; how much more will he clothe you, O ye of little faith?
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
29And seek not ye what ye shall eat, or what ye shall drink, neither be ye of doubtful mind.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
30For all these things do the nations of the world seek after: and your Father knoweth that ye have need of these things.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
31¶ But rather seek ye the kingdom of God; and all these things shall be added unto you.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
32Fear not, little flock; for it is your Father’s good pleasure to give you the kingdom.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
33Sell that ye have, and give alms; provide yourselves bags which wax not old, a treasure in the heavens that faileth not, where no thief approacheth, neither moth corrupteth.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
34For where your treasure is, there will your heart be also.
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
35Let your loins be girded about, and your lights burning;
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
36And ye yourselves like unto men that wait for their lord, when he will return from the wedding; that when he cometh and knocketh, they may open unto him immediately.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
37Blessed are those servants, whom the lord when he cometh shall find watching: verily I say unto you, that he shall gird himself, and make them to sit down to meat, and will come forth and serve them.
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
38And if he shall come in the second watch, or come in the third watch, and find them so, blessed are those servants.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
39And this know, that if the goodman of the house had known what hour the thief would come, he would have watched, and not have suffered his house to be broken through.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
40Be ye therefore ready also: for the Son of man cometh at an hour when ye think not.
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
41¶ Then Peter said unto him, Lord, speakest thou this parable unto us, or even to all?
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
42And the Lord said, Who then is that faithful and wise steward, whom his lord shall make ruler over his household, to give them their portion of meat in due season?
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
43Blessed is that servant, whom his lord when he cometh shall find so doing.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
44Of a truth I say unto you, that he will make him ruler over all that he hath.
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
45But and if that servant say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to beat the menservants and maidens, and to eat and drink, and to be drunken;
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
46The lord of that servant will come in a day when he looketh not for him , and at an hour when he is not aware, and will cut him in sunder, and will appoint him his portion with the unbelievers.
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
47And that servant, which knew his lord’s will, and prepared not himself , neither did according to his will, shall be beaten with many stripes .
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
48But he that knew not, and did commit things worthy of stripes, shall be beaten with few stripes . For unto whomsoever much is given, of him shall be much required: and to whom men have committed much, of him they will ask the more.
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
49¶ I am come to send fire on the earth; and what will I, if it be already kindled?
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
50But I have a baptism to be baptized with; and how am I straitened till it be accomplished!
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
51Suppose ye that I am come to give peace on earth? I tell you, Nay; but rather division:
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
52For from henceforth there shall be five in one house divided, three against two, and two against three.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
53The father shall be divided against the son, and the son against the father; the mother against the daughter, and the daughter against the mother; the mother in law against her daughter in law, and the daughter in law against her mother in law.
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
54¶ And he said also to the people, When ye see a cloud rise out of the west, straightway ye say, There cometh a shower; and so it is.
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
55And when ye see the south wind blow, ye say, There will be heat; and it cometh to pass.
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
56Ye hypocrites, ye can discern the face of the sky and of the earth; but how is it that ye do not discern this time?
57Чом же й про себе не судите право?
57Yea, and why even of yourselves judge ye not what is right?
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
58¶ When thou goest with thine adversary to the magistrate, as thou art in the way, give diligence that thou mayest be delivered from him; lest he hale thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and the officer cast thee into prison.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
59I tell thee, thou shalt not depart thence, till thou hast paid the very last mite.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.