Луки 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
1And it came to pass in those days, that there went out a decree from Cæsar Augustus, that all the world should be taxed.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
2( And this taxing was first made when Cyrenius was governor of Syria.)
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
3And all went to be taxed, every one into his own city.
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
4And Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judæa, unto the city of David, which is called Bethlehem; (because he was of the house and lineage of David:)
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
5To be taxed with Mary his espoused wife, being great with child.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
6And so it was, that, while they were there, the days were accomplished that she should be delivered.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
7And she brought forth her firstborn son, and wrapped him in swaddling clothes, and laid him in a manger; because there was no room for them in the inn.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
8And there were in the same country shepherds abiding in the field, keeping watch over their flock by night.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
9And, lo, the angel of the Lord came upon them, and the glory of the Lord shone round about them: and they were sore afraid.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
10And the angel said unto them, Fear not: for, behold, I bring you good tidings of great joy, which shall be to all people.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
11For unto you is born this day in the city of David a Saviour, which is Christ the Lord.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
12And this shall be a sign unto you; Ye shall find the babe wrapped in swaddling clothes, lying in a manger.
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
13And suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host praising God, and saying,
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
14Glory to God in the highest, and on earth peace, good will toward men.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
15And it came to pass, as the angels were gone away from them into heaven, the shepherds said one to another, Let us now go even unto Bethlehem, and see this thing which is come to pass, which the Lord hath made known unto us.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
16And they came with haste, and found Mary, and Joseph, and the babe lying in a manger.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
17And when they had seen it , they made known abroad the saying which was told them concerning this child.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
18And all they that heard it wondered at those things which were told them by the shepherds.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
19But Mary kept all these things, and pondered them in her heart.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
20And the shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, as it was told unto them.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
21And when eight days were accomplished for the circumcising of the child, his name was called JESUS, which was so named of the angel before he was conceived in the womb.
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
22And when the days of her purification according to the law of Moses were accomplished, they brought him to Jerusalem, to present him to the Lord;
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
23(As it is written in the law of the Lord, Every male that openeth the womb shall be called holy to the Lord;)
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
24And to offer a sacrifice according to that which is said in the law of the Lord, A pair of turtledoves, or two young pigeons.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
25And, behold, there was a man in Jerusalem, whose name was Simeon; and the same man was just and devout, waiting for the consolation of Israel: and the Holy Ghost was upon him.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
26And it was revealed unto him by the Holy Ghost, that he should not see death, before he had seen the Lord’s Christ.
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
27And he came by the Spirit into the temple: and when the parents brought in the child Jesus, to do for him after the custom of the law,
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
28Then took he him up in his arms, and blessed God, and said,
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
29Lord, now lettest thou thy servant depart in peace, according to thy word:
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
30For mine eyes have seen thy salvation,
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
31Which thou hast prepared before the face of all people;
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
32A light to lighten the Gentiles, and the glory of thy people Israel.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
33And Joseph and his mother marvelled at those things which were spoken of him.
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
34And Simeon blessed them, and said unto Mary his mother, Behold, this child is set for the fall and rising again of many in Israel; and for a sign which shall be spoken against;
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
35(Yea, a sword shall pierce through thy own soul also,) that the thoughts of many hearts may be revealed.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
36And there was one Anna, a prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Aser: she was of a great age, and had lived with an husband seven years from her virginity;
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
37And she was a widow of about fourscore and four years, which departed not from the temple, but served God with fastings and prayers night and day.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
38And she coming in that instant gave thanks likewise unto the Lord, and spake of him to all them that looked for redemption in Jerusalem.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
39And when they had performed all things according to the law of the Lord, they returned into Galilee, to their own city Nazareth.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
40And the child grew, and waxed strong in spirit, filled with wisdom: and the grace of God was upon him.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
41Now his parents went to Jerusalem every year at the feast of the passover.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
42And when he was twelve years old, they went up to Jerusalem after the custom of the feast.
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
43And when they had fulfilled the days, as they returned, the child Jesus tarried behind in Jerusalem; and Joseph and his mother knew not of it .
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
44But they, supposing him to have been in the company, went a day’s journey; and they sought him among their kinsfolk and acquaintance.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
45And when they found him not, they turned back again to Jerusalem, seeking him.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
46And it came to pass, that after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the doctors, both hearing them, and asking them questions.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
47And all that heard him were astonished at his understanding and answers.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
48And when they saw him, they were amazed: and his mother said unto him, Son, why hast thou thus dealt with us? behold, thy father and I have sought thee sorrowing.
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
49And he said unto them, How is it that ye sought me? wist ye not that I must be about my Father’s business?
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
50And they understood not the saying which he spake unto them.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
51And he went down with them, and came to Nazareth, and was subject unto them: but his mother kept all these sayings in her heart.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
52And Jesus increased in wisdom and stature, and in favour with God and man.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.