Луки 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
1And it came to pass, that, as the people pressed upon him to hear the word of God, he stood by the lake of Gennesaret,
2І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
2And saw two ships standing by the lake: but the fishermen were gone out of them, and were washing their nets.
3Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.
3And he entered into one of the ships, which was Simon’s, and prayed him that he would thrust out a little from the land. And he sat down, and taught the people out of the ship.
4Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
4Now when he had left speaking, he said unto Simon, Launch out into the deep, and let down your nets for a draught.
5І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
5And Simon answering said unto him, Master, we have toiled all the night, and have taken nothing: nevertheless at thy word I will let down the net.
6І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
6And when they had this done, they inclosed a great multitude of fishes: and their net brake.
7і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
7And they beckoned unto their partners, which were in the other ship, that they should come and help them. And they came, and filled both the ships, so that they began to sink.
8Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.
8When Simon Peter saw it , he fell down at Jesus’ knees, saying, Depart from me; for I am a sinful man, O Lord.
9Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.
9For he was astonished, and all that were with him, at the draught of the fishes which they had taken:
10Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.
10And so was also James, and John, the sons of Zebedee, which were partners with Simon. And Jesus said unto Simon, Fear not; from henceforth thou shalt catch men.
11І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.
11And when they had brought their ships to land, they forsook all, and followed him.
12І сталось, як був Він ув однім городї, аж ось чоловік увесь у проказї. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
12¶ And it came to pass, when he was in a certain city, behold a man full of leprosy: who seeing Jesus fell on his face, and besought him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.
13І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
13And he put forth his hand, and touched him, saying, I will: be thou clean. And immediately the leprosy departed from him.
14І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
14And he charged him to tell no man: but go, and shew thyself to the priest, and offer for thy cleansing, according as Moses commanded, for a testimony unto them.
15Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
15But so much the more went there a fame abroad of him: and great multitudes came together to hear, and to be healed by him of their infirmities.
16Він же виходив у пустиню та молив ся.
16¶ And he withdrew himself into the wilderness, and prayed.
17І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
17And it came to pass on a certain day, as he was teaching, that there were Pharisees and doctors of the law sitting by, which were come out of every town of Galilee, and Judæa, and Jerusalem: and the power of the Lord was present to heal them.
18І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
18¶ And, behold, men brought in a bed a man which was taken with a palsy: and they sought means to bring him in, and to lay him before him.
19І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
19And when they could not find by what way they might bring him in because of the multitude, they went upon the housetop, and let him down through the tiling with his couch into the midst before Jesus.
20І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
20And when he saw their faith, he said unto him, Man, thy sins are forgiven thee.
21І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
21And the scribes and the Pharisees began to reason, saying, Who is this which speaketh blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?
22Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
22But when Jesus perceived their thoughts, he answering said unto them, What reason ye in your hearts?
23Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
23Whether is easier, to say, Thy sins be forgiven thee; or to say, Rise up and walk?
24От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
24But that ye may know that the Son of man hath power upon earth to forgive sins, (he said unto the sick of the palsy,) I say unto thee, Arise, and take up thy couch, and go into thine house.
25І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
25And immediately he rose up before them, and took up that whereon he lay, and departed to his own house, glorifying God.
26І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.
26And they were all amazed, and they glorified God, and were filled with fear, saying, We have seen strange things to day.
27А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
27¶ And after these things he went forth, and saw a publican, named Levi, sitting at the receipt of custom: and he said unto him, Follow me.
28І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
28And he left all, rose up, and followed him.
29І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.
29And Levi made him a great feast in his own house: and there was a great company of publicans and of others that sat down with them.
30І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?
30But their scribes and Pharisees murmured against his disciples, saying, Why do ye eat and drink with publicans and sinners?
31І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.
31And Jesus answering said unto them, They that are whole need not a physician; but they that are sick.
32Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
32I came not to call the righteous, but sinners to repentance.
33Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
33¶ And they said unto him, Why do the disciples of John fast often, and make prayers, and likewise the disciples of the Pharisees; but thine eat and drink?
34Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?
34And he said unto them, Can ye make the children of the bridechamber fast, while the bridegroom is with them?
35Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.
35But the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, and then shall they fast in those days.
36Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
36¶ And he spake also a parable unto them; No man putteth a piece of a new garment upon an old; if otherwise, then both the new maketh a rent, and the piece that was taken out of the new agreeth not with the old.
37І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
37And no man putteth new wine into old bottles; else the new wine will burst the bottles, and be spilled, and the bottles shall perish.
38А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле.
38But new wine must be put into new bottles; and both are preserved.
39Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.
39No man also having drunk old wine straightway desireth new: for he saith, The old is better.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.