Луки 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
1And it came to pass, that when the multitudes pressed upon him to hear the word of God, he stood by the lake of Genesareth,
2І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
2And saw two ships standing by the lake: but the fishermen were gone out of them, and were washing their nets.
3Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.
3And going into one of the ships that was Simon’s, he desired him to draw back a little from the land. And sitting he taught the multitudes out of the ship.
4Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
4Now when he had ceased to speak, he said to Simon: Launch out into the deep, and let down your nets for a draught.
5І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
5And Simon answering said to him: Master, we have labored all the night, and have taken nothing: but at thy word I will let down the net.
6І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
6And when they had done this, they enclosed a very great multitude of fishes, and their net broke.
7і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
7And they beckoned to their partners that were in the other ship, that they should come and help them. And they came, and filled both the ships, so that they were almost sinking.
8Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.
8Which when Simon Peter saw, he fell down at Jesus’ knees, saying: Depart from me, for I am a sinful man, O Lord.
9Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.
9For he was wholly astonished, and all that were with him, at the draught of the fishes which they had taken.
10Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.
10And so were also James and John the sons of Zebedee, who were Simon’s partners. And Jesus saith to Simon: Fear not: from henceforth thou shalt catch men.
11І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.
11And having brought their ships to land, leaving all things, they followed him.
12І сталось, як був Він ув однім городї, аж ось чоловік увесь у проказї. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
12And it came to pass, when he was in a certain city, behold a man full of leprosy, who seeing Jesus, and falling on his face, besought him, saying: Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.
13І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
13And stretching forth his hand, he touched him, saying: I will. Be thou cleansed. And immediately the leprosy departed from him.
14І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
14And he charged him that he should tell no man, but, Go, shew thyself to the priest, and offer for thy cleansing according as Moses commanded, for a testimony to them.
15Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
15But the fame of him went abroad the more, and great multitudes came together to hear, and to be healed by him of their infirmities.
16Він же виходив у пустиню та молив ся.
16And he retired into the desert, and prayed.
17І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
17And it came to pass on a certain day, as he sat teaching, that there were also Pharisees and doctors of the law sitting by, that were come out of every town of Galilee, and Judea and Jerusalem: and the power of the Lord was to heal them.
18І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
18And behold, men brought in a bed a man, who had the palsy: and they sought means to bring him in, and to lay him before him.
19І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
19And when they could not find by what way they might bring him in, because of the multitude, they went up upon the roof, and let him down through the tiles with his bed into the midst before Jesus.
20І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
20Whose faith when he saw, he said: Man, thy sins are forgiven thee.
21І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
21And the scribes and Pharisees began to think, saying: Who is this who speaketh blasphemies? Who can forgive sins, but God alone?
22Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
22And when Jesus knew their thoughts, answering, he said to them: What is it you think in your hearts?
23Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
23Which is easier to say, Thy sins are forgiven thee; or to say, Arise and walk?
24От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
24But that you may know that the Son of man hath power on earth to forgive sins, (he saith to the sick of the palsy,) I say to thee, Arise, take up thy bed, and go into thy house.
25І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
25And immediately rising up before them, he took up the bed on which he lay; and he went away to his own house, glorifying God.
26І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.
26And all were astonished; and they glorified God. And they were filled with fear, saying: We have seen wonderful things today.
27А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.
27And after these things he went forth, and saw a publican named Levi, sitting at the receipt of custom, and he said to him: Follow me.
28І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
28And leaving all things, he rose up and followed him.
29І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.
29And Levi made him a great feast in his own house; and there was a great company of publicans, and of others, that were at table with them.
30І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?
30But the Pharisees and scribes murmured, saying to his disciples: Why do you eat and drink with publicans and sinners?
31І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.
31And Jesus answering, said to them: They that are whole, need not the physician: but they that are sick.
32Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
32I came not to call the just, but sinners to penance.
33Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
33And they said to him: Why do the disciples of John fast often, and make prayers, and the disciples of the Pharisees in like manner; but thine eat and drink?
34Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?
34To whom he said: Can you make the children of the bridegroom fast, whilst the bridegroom is with them?
35Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.
35But the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, then shall they fast in those days.
36Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
36And he spoke also a similitude to them: That no man putteth a piece from a new garment upon an old garment; otherwise he both rendeth the new, and the piece taken from the new agreeth not with the old.
37І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
37And no man putteth new wine into old bottle: otherwise the new wine will break the bottles, and it will be spilled, and the bottles will be lost.
38А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле.
38But new wine must be put into new bottles; and both are preserved.
39Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.
39And no man drinking old, hath presently a mind to new: for he saith, The old is better.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.