Приповісток 1
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
1The parables of Solomon, the son of David, king of Israel.
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
2To know wisdom, and instruction:
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
3To understand the words of prudence: and to receive the instruction of doctrine, justice, and judgment, and equity:
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
4To give subtilty to little ones, to the young man knowledge and understanding.
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
5A wise man shall hear and shall be wiser: and he that understandeth, shall possess governments.
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
6He shall understand a parable, and the interpretation, the words of the wise, and their mysterious sayings.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
7The fear of the Lord is the beginning of wisdom. Fools despise wisdom and instruction.
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
8My son, hear the instruction of thy father, and forsake not the law of thy mother:
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
9That grace may be added to thy head, and a chain of gold to thy neck.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
10My son, if sinners shall entice thee, consent not to them.
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
11If they shall say: Come with us, let us lie in wait for blood, let us hide snares for the innocent without cause:
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
12Let us swallow him up alive like hell, and whole as one that goeth down into the pit.
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
13We shall find all precious substance, we shall fill our houses with spoils.
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
14Cast in thy lot with us, let us all have one purse.
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
15My son, walk not thou with them, restrain thy foot from their paths.
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
16For their feet run to evil, and make haste to shed blood.
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
17But a net is spread in vain before the eyes of them that have wings.
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
18And they themselves lie in wait for their own blood, and practise deceits against their own souls.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
19So the wage of every covetous man destroy the souls of the possessors.
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
20Wisdom preacheth abroad, she uttereth her voice in the streets:
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
21At the head of multitudes she crieth out, in the entrance of the gates of the city she uttereth her words, saying:
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
22O children, how long will you love childishness, and fools covet those things which are hurtful to themselves, and the unwise hate knowledge?
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
23Turn ye at my reproof: behold I will utter my spirit to you, and will shew you my words.
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
24Because I called, and you refused: I stretched out my hand, and there was none that regarded.
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
25You have despised all my counsel, and have neglected my reprehensions.
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
26I also will laugh in your destruction, and will mock when that shall come to you which you feared.
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
27When sudden calamity shall fall on you, and destruction, as a tempest, shall be at hand: when tribulation and distress shall come upon you:
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
28Then shall they call upon me, and I will not hear: they shall rise in the morning and shall not find me:
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
29Because they have hated instruction and received not the fear of the Lord,
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
30Nor consented to my counsel, but despised all my reproof.
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
31Therefore they shall eat the fruit of their own way, and shall be filled with their own devices.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
32The turning away of little ones shall kill them, and the prosperity of fools shall destroy them.
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
33But he that shall hear me, shall rest without terror, and shall enjoy abundance, without fear of evils.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.