Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Better is the poor man, that walketh in his simplicity, than a rich man that is perverse in his lips, and unwise.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Where there is no knowledge of the soul, there is no good: and he that is hasty with his feet shall stumble.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3The folly of a man supplanteth his seeps: and he fretteth in his mind against God.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Riches make many friends: but from the poor man, even they whom he had, depart.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5A false witness shall not be unpunished: and he that speaketh lies shall not escape.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Many honour the person of him that is mighty, and are friends of him that giveth gifts.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7The brethren of the poor man hate him: moreover also his friends have departed far from him. He that followeth after words only, shall have nothing.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8But he that possesseth a mind, loveth his own soul, and he that keepeth prudence shall find good things.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9A false witness shall not be unpunished: and he that speaketh lies, shall perish.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Delicacies are not seemly for a fool: nor for a servant to have rule over princes.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11The learning of a man is known by patience and his glory is to pass over wrongs.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12As the roaring of a lion, so also is the anger of a king: and his cheerfulness as the dew upon the grass.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13A foolish son is the grief of his father: and a wrangling wife is like a roof continually dropping through.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14House and riches are given by parents: but a prudent wife is properly from the Lord.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Slothfulness casteth into a deep sleep, and an idle soul shall suffer hunger.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16He that keepeth the commandment, keepeth his own soul: but he that neglecteth his own way, shall die.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17He that hath mercy on the poor, lendeth to the Lord: and he will repay him.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Chastise thy son, despair not: but to the killing of him set not thy soul.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19He that is impatient, shall suffer damage: and when he shall take away he shall add another thing.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Hear counsel, and receive instruction, that thou mayst be wise in thy latter end.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21There are many thoughts in the heart of a man: but the will of the Lord shall stand firm.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22A needy man is merciful: and better is the poor than the lying man.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23The fear of the Lord is unto life: and he shall abide in fulness without being visited with evil.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24The slothful hideth his hand under his armpit, and will not so much as bring it to his mouth.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25The wicked man being; scourged, the fool shall be wiser: but if thou rebuke a wise man he will understand discipline.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26He that afflicteth his father, and chaseth away his mother, is infamous and unhappy.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Cease not, O my son, to hear instruction, and be not ignorant of the words of knowledge.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28An unjust witness scorneth judgment: and the mouth of the wicked devoureth iniquity.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Judgments are prepared for scorners: and striking hammers for the bodies of fools.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.