Приповісток 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
1My son, if thou be surety for thy friend, thou hast engaged fast thy hand to a stranger.
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
2Thou art ensnared with the words of thy mouth, and caught with thy own words.
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
3Do therefore, my son, what I say, and deliver thyself: because thou art fallen into the hand of thy neighbour. Run about, make haste, stir up thy friend:
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
4Give not sleep to thy eyes, neither let thy eyelids slumber.
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
5Deliver thyself as a doe from the hand, and as a bird from the hand of the fowler.
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
6Go to the ant, O sluggard, and consider her ways, and learn wisdom:
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
7Which, although she hath no guide, nor master, nor captain,
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
8Provideth her meat for herself in the summer, and gathereth her food in the harvest.
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
9How long wilt thou sleep, O sluggard? when wilt thou rise out of thy sleep?
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
10Thou wilt sleep a little, thou wilt slumber a little, thou wilt fold thy hands a little to sleep:
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
11And want shall come upon thee, as a traveller, and poverty as a man armed. But if thou be diligent, thy harvest shall come as a fountain, and want shall flee far from thee.
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
12A man that is an apostate, an unprofitable man, walketh with a perverse mouth,
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
13He winketh with the eyes, presseth with the foot, speaketh with the finger.
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
14With a wicked heart he deviseth evil, and at all times he soweth discord.
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
15To such a one his destruction shall presently come, and he shall suddenly be destroyed, and shall no longer have any remedy.
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
16Six things there are, which the Lord hateth, and the seventh his soul detesteth:
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
17Haughty eyes, a lying tongue, hands that shed innocent blood,
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
18A heart that deviseth wicked plots, feet that are swift to run into mischief,
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
19A deceitful witness that uttereth lies, and him that soweth discord among brethren.
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
20My son, beep the commandments of thy father, and forsake not the law of thy mother.
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
21Bind them in thy heart continually, and put them about thy neck.
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
22When thou walkest, let them go with thee: when thou sleepest, let them keep thee; and when thou awakest, talk with them.
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
23Because the commandment is a lamp, and the law a light, and reproofs of instruction are the way of life:
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
24That they may keep thee from the evil woman, and from the flattering tongue of the stranger.
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
25Let not thy heart covet her beauty, be not caught with her winks:
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
26For the price of a harlot is scarce one loaf: but the woman catcheth the precious soul of a man.
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
27Can a man hide fire in his bosom, and his garments not burn?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
28Or can he walk upon hot coals, and his feet not be burnt?
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
29So he that goeth in to his neighbour’s wife, shall not be clean when he shall touch her.
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
30The fault is not so great when a man hath stolen: for he stealeth to fill his hungry soul:
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
31And if he be taken he shall restore sevenfold, and shall give up all the substance of his house.
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
32But he that is an adulterer, for the folly of his heart shall destroy his own soul:
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
33He gathereth to himself shame and dishonour, and his reproach shall not be blotted out:
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
34Because the jealousy and rage of the husband will not spare in the day of revenge,
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
35Nor will he yield to any man’s prayers, nor will he accept for satisfaction ever so many gifts.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.