Приповісток 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
1[Fili mi, si spoponderis pro amico tuo, defixisti apud extraneum manum tuam:
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
2illaqueatus es verbis oris tui, et captus propriis sermonibus.
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
3Fac ergo quod dico, fili mi, et temetipsum libera, quia incidisti in manum proximi tui. Discurre, festina, suscita amicum tuum.
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
4Ne dederis somnum oculis tuis, nec dormitent palpebræ tuæ.
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
5Eruere quasi damula de manu, et quasi avis de manu aucupis.]
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
6[Vade ad formicam, o piger, et considera vias ejus, et disce sapientiam.
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
7Quæ cum non habeat ducem, nec præceptorem, nec principem,
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
8parat in æstate cibum sibi, et congregat in messe quod comedat.
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
9Usquequo, piger, dormies? quando consurges e somno tuo?
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
10Paululum dormies, paululum dormitabis, paululum conseres manus ut dormias;
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
11et veniet tibi quasi viator egestas, et pauperies quasi vir armatus. Si vero impiger fueris, veniet ut fons messis tua, et egestas longe fugiet a te.]
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
12[Homo apostata, vir inutilis, graditur ore perverso;
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
13annuit oculis, terit pede, digito loquitur,
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
14pravo corde machinatur malum, et omni tempore jurgia seminat.
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
15Huic extemplo veniet perditio sua, et subito conteretur, nec habebit ultra medicinam.]
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
16[Sex sunt quæ odit Dominus, et septimum detestatur anima ejus:
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
17oculos sublimes, linguam mendacem, manus effundentes innoxium sanguinem,
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
18cor machinans cogitationes pessimas, pedes veloces ad currendum in malum,
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
19proferentem mendacia testem fallacem, et eum qui seminat inter fratres discordias.]
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
20[Conserva, fili mi, præcepta patris tui, et ne dimittas legem matris tuæ.
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
21Liga ea in corde tuo jugiter, et circumda gutturi tuo.
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
22Cum ambulaveris, gradiantur tecum; cum dormieris, custodiant te: et evigilans loquere cum eis.
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
23Quia mandatum lucerna est, et lex lux, et via vitæ increpatio disciplinæ:
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
24ut custodiant te a muliere mala, et a blanda lingua extraneæ.
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
25Non concupiscat pulchritudinem ejus cor tuum, nec capiaris nutibus illius:
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
26pretium enim scorti vix est unius panis, mulier autem viri pretiosam animam capit.
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
27Numquid potest homo abscondere ignem in sinu suo, ut vestimenta illius non ardeant?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
28aut ambulare super prunas, ut non comburantur plantæ ejus?
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
29sic qui ingreditur ad mulierem proximi sui, non erit mundus cum tetigerit eam.
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
30Non grandis est culpa cum quis furatus fuerit: furatur enim ut esurientem impleat animam;
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
31deprehensus quoque reddet septuplum, et omnem substantiam domus suæ tradet.
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
32Qui autem adulter est, propter cordis inopiam perdet animam suam;
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
33turpitudinem et ignominiam congregat sibi, et opprobrium illius non delebitur:
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
34quia zelus et furor viri non parcet in die vindictæ,
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
35nec acquiescet cujusquam precibus, nec suscipiet pro redemptione dona plurima.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.