Приповісток 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?
1[Numquid non sapientia clamitat, et prudentia dat vocem suam?
2Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;
2In summis excelsisque verticibus supra viam, in mediis semitis stans,
3Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:
3juxta portas civitatis, in ipsis foribus loquitur, dicens:
4Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!
4O viri, ad vos clamito, et vox mea ad filios hominum.
5Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!
5Intelligite, parvuli, astutiam, et insipientes, animadvertite.
6Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
6Audite, quoniam de rebus magnis locutura sum, et aperientur labia mea ut recta prædicent.
7Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.
7Veritatem meditabitur guttur meum, et labia mea detestabuntur impium.
8Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
8Justi sunt omnes sermones mei: non est in eis pravum quid, neque perversum;
9Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
9recti sunt intelligentibus, et æqui invenientibus scientiam.
10Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
10Accipite disciplinam meam, et non pecuniam; doctrinam magis quam aurum eligite:
11Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.
11melior est enim sapientia cunctis pretiosissimis, et omne desiderabile ei non potest comparari.]
12Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.
12[Ego sapientia, habito in consilio, et eruditis intersum cogitationibus.
13Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.
13Timor Domini odit malum: arrogantiam, et superbiam, et viam pravam, et os bilingue, detestor.
14В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.
14Meum est consilium et æquitas; mea est prudentia, mea est fortitudo.
15Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;
15Per me reges regnant, et legum conditores justa decernunt;
16Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.
16per me principes imperant, et potentes decernunt justitiam.
17Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.
17Ego diligentes me diligo, et qui mane vigilant ad me, invenient me.
18І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;
18Mecum sunt divitiæ et gloria, opes superbæ et justitia.
19Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.
19Melior est enim fructus meus auro et lapide pretioso, et genimina me argento electo.
20Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,
20In viis justitiæ ambulo, in medio semitarum judicii:
21Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.
21ut ditem diligentes me, et thesauros eorum repleam.]
22Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
22[Dominus possedit me in initio viarum suarum antequam quidquam faceret a principio.
23Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
23Ab æterno ordinata sum, et ex antiquis antequam terra fieret.
24Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
24Nondum erant abyssi, et ego jam concepta eram: necdum fontes aquarum eruperant,
25Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
25necdum montes gravi mole constiterant: ante colles ego parturiebar.
26Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
26Adhuc terram non fecerat, et flumina, et cardines orbis terræ.
27Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
27Quando præparabat cælos, aderam; quando certa lege et gyro vallabat abyssos;
28Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
28quando æthera firmabat sursum, et librabat fontes aquarum;
29Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —
29quando circumdabat mari terminum suum, et legem ponebat aquis, ne transirent fines suos; quando appendebat fundamenta terræ:
30Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
30cum eo eram, cuncta componens. Et delectabar per singulos dies, ludens coram eo omni tempore,
31Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.
31ludens in orbe terrarum; et deliciæ meæ esse cum filiis hominum.
32Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.
32Nunc ergo, filii, audite me: beati qui custodiunt vias meas.
33Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.
33Audite disciplinam, et estote sapientes, et nolite abjicere eam.
34Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!
34Beatus homo qui audit me, et qui vigilat ad fores meas quotidie, et observat ad postes ostii mei.
35Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;
35Qui me invenerit, inveniet vitam, et hauriet salutem a Domino.
36Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.
36Qui autem in me peccaverit, lædet animam suam; omnes qui me oderunt diligunt mortem.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.