Приповісток 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
1[Fili mi, ne obliviscaris legis meæ, et præcepta mea cor tuum custodiat:
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
2longitudinem enim dierum, et annos vitæ, et pacem, apponent tibi.
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
3Misericordia et veritas te non deserant; circumda eas gutturi tuo, et describe in tabulis cordis tui:
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
4et invenies gratiam, et disciplinam bonam, coram Deo et hominibus.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
5Habe fiduciam in Domino ex toto corde tuo, et ne innitaris prudentiæ tuæ.
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
6In omnibus viis tuis cogita illum, et ipse diriget gressus tuos.
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
7Ne sis sapiens apud temetipsum; time Deum, et recede a malo:
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
8sanitas quippe erit umbilico tuo, et irrigatio ossium tuorum.
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
9Honora Dominum de tua substantia, et de primitiis omnium frugum tuarum da ei:
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
10et implebuntur horrea tua saturitate, et vino torcularia tua redundabunt.]
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
11[Disciplinam Domini, fili mi, ne abjicias, nec deficias cum ab eo corriperis:
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
12quem enim diligit Dominus, corripit, et quasi pater in filio complacet sibi.
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
13Beatus homo qui invenit sapientiam, et qui affluit prudentia.
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
14Melior est acquisitio ejus negotiatione argenti, et auri primi et purissimi fructus ejus.
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
15Pretiosior est cunctis opibus, et omnia quæ desiderantur huic non valent comparari.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
16Longitudo dierum in dextera ejus, et in sinistra illius divitiæ et gloria.
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
17Viæ ejus viæ pulchræ, et omnes semitæ illius pacificæ.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
18Lignum vitæ est his qui apprehenderint eam, et qui tenuerit eam beatus.
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
19Dominus sapientia fundavit terram; stabilivit cælos prudentia.
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
20Sapientia illius eruperunt abyssi, et nubes rore concrescunt.]
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
21[Fili mi, ne effluant hæc ab oculis tuis. Custodi legem atque consilium,
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
22et erit vita animæ tuæ, et gratia faucibus tuis.
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
23Tunc ambulabis fiducialiter in via tua, et pes tuus non impinget.
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
24Si dormieris, non timebis; quiesces, et suavis erit somnus tuus.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
25Ne paveas repentino terrore, et irruentes tibi potentias impiorum.
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
26Dominus enim erit in latere tuo, et custodiet pedem tuum, ne capiaris.]
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
27[Noli prohibere benefacere eum qui potest: si vales, et ipse benefac.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
28Ne dicas amico tuo: Vade, et revertere: cras dabo tibi: cum statim possis dare.
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
29Ne moliaris amico tuo malum, cum ille in te habeat fiduciam.
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
30Ne contendas adversus hominem frustra, cum ipse tibi nihil mali fecerit.
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
31Ne æmuleris hominem injustum, nec imiteris vias ejus:
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
32quia abominatio Domini est omnis illusor, et cum simplicibus sermocinatio ejus.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
33Egestas a Domino in domo impii; habitacula autem justorum benedicentur.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
34Ipse deludet illusores, et mansuetis dabit gratiam.
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
35Gloriam sapientes possidebunt; stultorum exaltatio ignominia.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.