Приповісток 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
1[Fili mi, attende ad sapientiam meam, et prudentiæ meæ inclina aurem tuam:
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
2ut custodias cogitationes, et disciplinam labia tua conservent. Ne attendas fallaciæ mulieris;
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
3favus enim distillans labia meretricis, et nitidius oleo guttur ejus:
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
4novissima autem illius amara quasi absinthium, et acuta quasi gladius biceps.
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
5Pedes ejus descendunt in mortem, et ad inferos gressus illius penetrant.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
6Per semitam vitæ non ambulant; vagi sunt gressus ejus et investigabiles.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
7Nunc ergo fili mi, audi me, et ne recedas a verbis oris mei.
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
8Longe fac ab ea viam tuam, et ne appropinques foribus domus ejus.
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
9Ne des alienis honorem tuum, et annos tuos crudeli:
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
10ne forte implentur extranei viribus tuis, et labores tui sint in domo aliena,
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
11et gemas in novissimis, quando consumpseris carnes tuas et corpus tuum, et dicas:
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
12Cur detestatus sum disciplinam, et increpationibus non acquievit cor meum,
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
13nec audivi vocem docentium me, et magistris non inclinavi aurem meam?
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
14pene fui in omni malo, in medio ecclesiæ et synagogæ.
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
15Bibe aquam de cisterna tua, et fluenta putei tui;
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
16deriventur fontes tui foras, et in plateis aquas tuas divide.
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
17Habeto eas solus, nec sint alieni participes tui.
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
18Sit vena tua benedicta, et lætare cum muliere adolescentiæ tuæ.
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
19Cerva carissima, et gratissimus hinnulus: ubera ejus inebrient te in omni tempore; in amore ejus delectare jugiter.
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
20Quare seduceris, fili mi, ab aliena, et foveris in sinu alterius?
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
21Respicit Dominus vias hominis, et omnes gressus ejus considerat.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
22Iniquitates suas capiunt impium, et funibus peccatorum suorum constringitur.
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
23Ipse morietur, quia non habuit disciplinam, et in multitudine stultitiæ suæ decipietur.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.