Приповісток 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
1[Sicut divisiones aquarum, ita cor regis in manu Domini: quocumque voluerit, inclinabit illud.
2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
2Omnis via viri recta sibi videtur: appendit autem corda Dominus.
3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
3Facere misericordiam et judicium magis placet Domino quam victimæ.
4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.
4Exaltatio oculorum est dilatatio cordis; lucerna impiorum peccatum.
5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
5Cogitationes robusti semper in abundantia; omnis autem piger semper in egestate est.]
6Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.
6[Qui congregat thesauros lingua mendacii vanus et excors est, et impingetur ad laqueos mortis.
7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
7Rapinæ impiorum detrahent eos, quia noluerunt facere judicium.
8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
8Perversa via viri aliena est; qui autem mundus est, rectum opus ejus.
9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
9Melius est sedere in angulo domatis, quam cum muliere litigiosa, et in domo communi.
10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
10Anima impii desiderat malum: non miserebitur proximo suo.
11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
11Mulctato pestilente, sapientior erit parvulus, et si sectetur sapientem, sumet scientiam.
12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
12Excogitat justus de domo impii, ut detrahat impios a malo.]
13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
13[Qui obturat aurem suam ad clamorem pauperis, et ipse clamabit, et non exaudietur.
14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.
14Munus absconditum extinguit iras, et donum in sinu indignationem maximam.
15Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.
15Gaudium justo est facere judicium, et pavor operantibus iniquitatem.
16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
16Vir qui erraverit a via doctrinæ in cœtu gigantum commorabitur.
17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.
17Qui diligit epulas in egestate erit; qui amat vinum et pinguia non ditabitur.
18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.
18Pro justo datur impius, et pro rectis iniquus.
19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
19Melius est habitare in terra deserta quam cum muliere rixosa et iracunda.
20В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
20Thesaurus desiderabilis, et oleum in habitaculo justi: et imprudens homo dissipabit illud.
21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
21Qui sequitur justitiam et misericordiam inveniet vitam, justitiam, et gloriam.
22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
22Civitatem fortium ascendit sapiens, et destruxit robur fiduciæ ejus.
23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
23Qui custodit os suum et linguam suam custodit ab angustiis animam suam.
24Надутий лиходїй — безʼумом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.
24Superbus et arrogans vocatur indoctus, qui in ira operatur superbiam.
25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
25Desideria occidunt pigrum: noluerunt enim quidquam manus ejus operari.
26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
26Tota die concupiscit et desiderat; qui autem justus est, tribuet, et non cessabit.
27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
27Hostiæ impiorum abominabiles, quia offeruntur ex scelere.
28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
28Testis mendax peribit; vir obediens loquetur victoriam.
29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
29Vir impius procaciter obfirmat vultum suum; qui autem rectus est corrigit viam suam.
30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
30Non est sapientia, non est prudentia, non est consilium contra Dominum.
31Коня готують на день бою, та побіда — від Господа.
31Equus paratur ad diem belli; Dominus autem salutem tribuit.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.