Приповісток 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
1The king’s heart is in the hand of the LORD , as the rivers of water: he turneth it whithersoever he will.
2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
2Every way of a man is right in his own eyes: but the LORD pondereth the hearts.
3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
3To do justice and judgment is more acceptable to the LORD than sacrifice.
4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.
4An high look, and a proud heart, and the plowing of the wicked, is sin.
5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
5The thoughts of the diligent tend only to plenteousness; but of every one that is hasty only to want.
6Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.
6The getting of treasures by a lying tongue is a vanity tossed to and fro of them that seek death.
7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
7The robbery of the wicked shall destroy them; because they refuse to do judgment.
8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
8The way of man is froward and strange: but as for the pure, his work is right.
9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
9It is better to dwell in a corner of the housetop, than with a brawling woman in a wide house.
10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
10The soul of the wicked desireth evil: his neighbour findeth no favour in his eyes.
11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
11When the scorner is punished, the simple is made wise: and when the wise is instructed, he receiveth knowledge.
12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
12The righteous man wisely considereth the house of the wicked: but God overthroweth the wicked for their wickedness.
13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
13Whoso stoppeth his ears at the cry of the poor, he also shall cry himself, but shall not be heard.
14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.
14A gift in secret pacifieth anger: and a reward in the bosom strong wrath.
15Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.
15It is joy to the just to do judgment: but destruction shall be to the workers of iniquity.
16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
16The man that wandereth out of the way of understanding shall remain in the congregation of the dead.
17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.
17He that loveth pleasure shall be a poor man: he that loveth wine and oil shall not be rich.
18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.
18The wicked shall be a ransom for the righteous, and the transgressor for the upright.
19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
19It is better to dwell in the wilderness, than with a contentious and an angry woman.
20В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
20There is treasure to be desired and oil in the dwelling of the wise; but a foolish man spendeth it up.
21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
21He that followeth after righteousness and mercy findeth life, righteousness, and honour.
22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
22A wise man scaleth the city of the mighty, and casteth down the strength of the confidence thereof.
23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
23Whoso keepeth his mouth and his tongue keepeth his soul from troubles.
24Надутий лиходїй — безʼумом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.
24Proud and haughty scorner is his name, who dealeth in proud wrath.
25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
25The desire of the slothful killeth him; for his hands refuse to labour.
26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
26He coveteth greedily all the day long: but the righteous giveth and spareth not.
27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
27The sacrifice of the wicked is abomination: how much more, when he bringeth it with a wicked mind?
28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
28A false witness shall perish: but the man that heareth speaketh constantly.
29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
29A wicked man hardeneth his face: but as for the upright, he directeth his way.
30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
30There is no wisdom nor understanding nor counsel against the LORD .
31Коня готують на день бою, та побіда — від Господа.
31The horse is prepared against the day of battle: but safety is of the LORD .
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.