Приповісток 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
1Il cuor del re è nella mano del Signore come ruscelli di acque; Egli lo piega a tutto ciò che gli piace.
2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
2Tutte le vie dell'uomo gli paiono diritte; Ma il Signore pesa i cuori.
3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
3Far giustizia e giudicio È cosa più gradita dal Signore, che sacrificio.
4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.
4Gli occhi altieri, e il cuor gonfio, Che son la lampana degli empi, son peccato.
5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
5I pensieri dell' uomo diligente producono di certo abbondanza; Ma l'uomo disavveduto cade senza fallo in necessità.
6Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.
6Il far tesori con lingua di falsità è una cosa vana, Sospinta in qua ed in là; e si appartiene a quelli che cercan la morte.
7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
7Il predar degli empi li trarrà in giù; Perciocchè hanno rifiutato di far ciò che è diritto.
8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
8La via stravolta dell'uomo è anche strana; Ma l'opera di chi è puro è diritta.
9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
9Meglio è abitare sopra un canto di un tetto, Che con una moglie rissosa in casa comune.
10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
10L'anima dell'empio desidera il male; Il suo amico stesso non trova pietà appo lui.
11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
11Quando lo schernitore è gastigato, il semplice ne diventa savio; E quando si ammonisce il savio, egli apprende scienza.
12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
12Il giusto considera la casa dell'empio; Ella trabocca l'empio nel male.
13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
13Chi tura l'orecchio, per non udire il grido del misero, Griderà anch'egli, e non sarà esaudito.
14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.
14Il presente dato di nascosto acqueta l'ira; E il dono porto nel seno acqueta il forte cruccio.
15Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.
15Il far ciò che è diritto è letizia al giusto; Ma è uno spavento agli operatori d'iniquità.
16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
16L'uomo che devia dal cammino del buon senno Riposerà in compagnia de' morti.
17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.
17L'uomo che ama godere sarà bisognoso; Chi ama il vino e l'olio non arricchirà.
18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.
18L'empio sarà per riscatto del giusto; E il disleale sarà in iscambio degli uomini diritti.
19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
19Meglio è abitare in terra deserta, Che con una moglie rissosa e stizzosa.
20В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
20Nell'abitacolo del savio vi è un tesoro di cose rare, e d'olii preziosi ; Ma l'uomo stolto dissipa tutto ciò.
21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
21Chi va dietro a giustizia e benignità Troverà vita, giustizia, e gloria.
22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
22Il savio sale nella città de' valenti, Ed abbatte la forza di essa.
23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
23Chi guarda la sua bocca e la sua lingua Guarda l'anima sua d'afflizioni.
24Надутий лиходїй — безʼумом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.
24Il nome del superbo presuntuoso è: schernitore; Egli fa ogni cosa con furor di superbia.
25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
25Il desiderio del pigro l'uccide; Perciocchè le sue mani rifiutano di lavorare.
26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
26L'uomo dato a cupidigia appetisce tuttodì; Ma il giusto dona, e non risparmia.
27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
27Il sacrificio degli empi è cosa abbominevole; Quanto più se l'offeriscono con scelleratezza!
28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
28Il testimonio mendace perirà; Ma l'uomo che ascolta parlerà in perpetuo.
29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
29L'uomo empio si rende sfacciato; Ma l' uomo diritto addirizza le sue vie.
30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
30Non vi è sapienza, nè prudenza, Nè consiglio, incontro al Signore.
31Коня готують на день бою, та побіда — від Господа.
31Il cavallo è apparecchiato per lo giorno della battaglia; Ma il salvare appartiene al Signore.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.