Приповісток 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
1L'uomo, il quale, essendo spesso ripreso, indura il suo collo, Di subito sarà fiaccato, senza rimedio.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
2Quando i giusti sono aggranditi, il popolo si rallegra; Ma quando gli empi signoreggiano, il popolo geme.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
3L'uomo, che ama sapienza, rallegra suo padre; Ma il compagno delle meretrici dissipa i suoi beni.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
4Il re mantiene il paese con dirittura; Ma chi è dato a' presenti lo distrugge.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
5L'uomo che lusinga il suo prossimo, Tende una rete davanti a' passi di esso.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
6Nel misfatto dell'uomo malvagio vi è un laccio; Ma il giusto canterà, e si rallegrerà.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
7Il giusto prende conoscenza della causa de' miseri; Ma l'empio non intende alcun conoscimento.
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
8Gli uomini schernitori allacciano la città; Ma i savi stornano l'ira.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
9L'uomo savio che litiga con un uomo stolto, Or si adira, or ride, e non ha alcuna requie.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
10Gli uomini di sangue odiano l' uomo intiero; Ma gli uomini diritti hanno cura della vita di esso.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
11Lo stolto sfoga tutta la sua ira; Ma il savio la racqueta e la rattiene indietro.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
12Tutti i ministri del principe, Che attende a parole di menzogna, sono empi.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
13Il povero e l'usuraio si scontrano l'un l'altro; Il Signore è quello che allumina gli occhi di amendue.
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
14Il trono del re, che fa ragione a' miseri in verità, Sarà stabilito in perpetuo.
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
15La verga e la correzione dànno sapienza; Ma il fanciullo lasciato in abbandono fa vergogna a sua madre.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
16Quando gli empi crescono, cresce il misfatto; Ma i giusti vedranno la ruina di quelli.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
17Gastiga il tuo figliuolo, e tu ne sarai in riposo; Ed egli darà di gran diletti all'anima tua.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
18Quando non vi è visione, il popolo è dissipato; Ma beato chi guarda la Legge.
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
19Il servo non si corregge con parole; Benchè intenda, non però risponderà.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
20Hai tu mai veduto un uomo precipitoso nel suo parlare? Vi è maggiore speranza d'uno stolto che di lui.
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
21Se alcuno alleva delicatamente da fanciullo il suo servo, Quello sarà figliuolo alla fine.
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
22L'uomo iracondo muove contese, E l'uomo collerico commette molti misfatti.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
23L'alterezza dell'uomo l'abbassa; Ma chi è umile di spirito otterrà gloria.
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
24Chi partisce col ladro odia l'anima sua; Egli udirà l'esecrazione, e non però manifesterà il fatto .
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
25Lo spavento dell'uomo gli mette un laccio; Ma chi si confida nel Signore sarà levato ad alto in salvo.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
26Molti cercano la faccia di colui che signoreggia; Ma dal Signore procede il giudicio di ciascuno.
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
27L'uomo iniquo è l'abbominio de' giusti; E l'uomo che cammina dirittamente è l'abbominio dell'empio.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.