Приповісток 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
1Toelthamnah a om lalah a rhawn aka mangkhak sak hlang tah hoeihnah om kolla pahoi khaem ni.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
2Hlang dueng a pul vaengah pilnam a kohoe. Tedae halang loh a taemrhai vaengah pilnam huei.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
3Cueihnah aka lungnah hlang loh a napa ko a hoe sak. Tedae pumyoi neh aka luem loh boeirhaeng khaw a milh sak.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
4Tiktamnah dongah ni manghai loh khohmuen a pai sak. Tedae kapbaih aka ca hlang loh khohmuen a koengloeng.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
5A hui taengah aka hoem hlang khaw amah khokan dongah ni lawk a tung coeng.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
6Hlang boethae loh boekoeknah neh hlaeh a tung. Tedae aka dueng tah tamhoe tih a kohoe.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
7Aka dueng long tah tattloel kah dumlai a ming pah. Halang long tah mingnah pataeng a yakming moenih.
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
8Saipaat hlang rhoek loh khorha a sat. Tedae hlang cueih rhoek long tah thintoek pataeng a dolh.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
9Hlang cueih loh hlang ang taengah lai a thui. Tedae a tlai phoeiah tah luem puei cakhaw mongnah om mahpawh.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
10Thii aka hal hlang rhoek loh cuemthuek te a hmuhuet uh. Tedae aka thuem rhoek long tah a hinglu a toem pah.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
11Aka ang loh a mueihla khaw boeih a poh. Tedae aka cueih long tah a hnuk ah domyok a ti.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
12A hong ol aka hnatung loh a taemrhai vaengah, a bibi rhoek khaw boeih halang uh.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
13Khodaeng neh hlang kah a hnaephnapnah a humcui rhoi vaengah, BOEIPA loh a boktlap la mik a tueng sak.
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
14A ngolkhoel cikngae yoeyah sak ham atah, tattloel ham khaw manghai loh oltak neh lai a tloek pah.
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
15Cungcik neh toelthamnah loh cueihnah a paek. Tedae a hlahpham camoe loh a manu yah a bai.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
16Halang rhoek a pul vaengah boekoek khaw pul. Tedae aka dueng long tah amih a cungkunah lam ni a hmuh eh.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
17Na capa te toel lamtah na duem bitni. Na hinglu ham khaw buhmong m'paek ni.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
18Mangthui a om pawt atah pilnam khaw pam. Tedae olkhueng aka ngaithuen tah a yoethen pai.
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
19Ol bueng neh sal a toel thai moenih. Yakming cakhaw hlat hae mahpawh.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
20A ol neh aka cahawt hlang khaw na hmuh coeng. Anih lakah hlang ang taengah ngaiuepnah om ngai.
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
21A sal te a camoe lamloh aka dom tah, a hmailong ah khoemtloel la a coeng pah ni.
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
22Thintoek hlang loh olpungkacan a huek tih, kosi boei khaw boekoek la muep om.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
23Hlang kah a hoemnah loh amah a kunyun sak. Te dongah a mueihla tlarhoel tah thangpomnah loh a moem.
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
24Hlanghuen taengah boe aka soep tah, a hinglu ni a hmuhuet coeng. Thaephoeinah ya cakhaw, thui thai mahpawh.
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
25Hlang kah thuennah loh hlaeh ni a tung eh. Tedae BOEIPA dongah aka pangtung tah sueng.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
26Aka taemrhai kah maelhmai khaw muep a tlap uh. Tedae hlang taengkah laitloeknah tah BOEIPA hut ni.
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
27Hlang dueng long tah dumlai te tueilaehkoi a ti. Tedae halang long tah longpuei aka thuem te tueilaehkoi a ti van.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.