Приповісток 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Розумний син свойму отцеві втїха, а син безумний — материне горе.
1Solomon kah, Ca aka cueih loh a napa ko a hoe sak tih ca aka ang tah a manu a pha-ueknah la om.
2Не дають користї добра, неправдою набуті, правда же рятує од смертї.
2Halangnah kah thakvoh khaw hoeikhang tloe pawt tih, duengnah long tah dueknah lamloh a huul.
3Не дасть Господь голодувати правим, здобутки ж безбожних він їм вирве.
3Aka dueng kah hinglu tah BOEIPA loh a lamlum sak moenih, tedae halang kah a talnah te a thaek pah.
4Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво.
4Palyal kut loh a saii tah vawtthoek tih, kut aka haam tah boei.
5Хто лїтом жне, — се чоловік розумний; хто ж спить у жнива, той — чоловік безпутний.
5Khohal ah aka yoep capa long tah a cangbam tih, cangah vaengah aka ip capa loh yah a bai.
6Благословеннє над головою праведника, уста ж безбожника його насилство зацїпить.
6Aka dueng kah a lu dongah yoethennah om dae, halang kah a ka long tah kuthlahnah khaw a phah.
7Память про праведника остане благословенна, імя же безбожних огидне.
7Aka dueng poekkoepnah tah yoethennah la om dae, halang tah a ming pawn ni.
8Мудрий приймає серцем заповідї, а безумний устами спотикається.
8Lungbuei aka cueih loh olpaek te a doe tih, aka ang tah a hmui a lai a caehdoelh pah.
9Хто ходить у правотї, ходить у безпецї; хто ж скривлює стежки, заслужить кару.
9Thincaknah neh aka pongpa tah ngaikhuek la cet dae, a longpuei aka kawn sak khaw amah ming uh bitni.
10Хто моргає очима, розбуджує досаду, а глупий устами спотикнеться.
10Mik neh aka mikhip loh nganboh a paek tih, aka ang tah a hmui a lai a caehdoelh pah.
11Уста праведного — се джерело жизнї, уста же безбожних неправедність ховають.
11Aka dueng kah a ka tah hingnah thunsih la om tih, halang kah a ka loh kuthlahnah te a uep.
12Ненависть сварнї роздуває, любов же всї гріхи покриває.
12Hmuhuetnah loh tingtoehnah a huek. Tedae lungnah long tah dumlai boeih a dah.
13В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.
13Hmuilai dongah aka yakming loh cueihnah a dang tih, lungbuei aka talh kah a nam ham rhuiboeng om.
14Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного — се близька погибель.
14Aka cueih rhoek loh mingnah a khoem uh tih aka ang kah a ka tah a porhaknah yoei.
15Багацтво — се утверджене місто багатиреві, а злиднї — се страх убогому.
15Khorha khuikah, hlanglen kah a boei a rhaeng tah amah kah a sarhi la om tih, a khodaeng te tattloel rhoek kah porhaknah la om.
16Праця праведного — для життя, надбаннє безбожника — на гріх.
16Aka dueng kah thaphu tah hingnah la om tih halang kah cangah tah tholhnah la poeh.
17Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.
17Thuituennah aka ngaithuen tah hingnah caehlong la pawk tih toelthamnah aka hnawt tah kho a hmang.
18Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.
18Hmuhuetnah aka phah kah a hmuilai khaw a honghi la om tih, theetnah aka haeh khaw ang.
19Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика — розумен.
19Olka a yet vaengah dumlai khaw a mueh moenih, tedae a hmuilai aka tuem ni lungming la a om.
20Очищене срібло — язик праведника, серце же безбожних — се покидь.
20Aka dueng kah ol tah cak a coelh bangla om tih halang kah a lungbuei tah vilvel mai ni.
21Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
21Aka dueng kah hmuilai loh muep a kok tih aka ang tah a lungbuei a talh dongah duek.
22Господня благодать — вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
22BOEIPA kah yoethennah tah boei tih, te te patangpnah a koei thil moenih.
23Чинити зло — безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.
23Aka ang ham tah nueihbu te khonuen rhamtat la a saii dae, cueihnah long tah hlang taengah lungcuei la om.
24За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.
24Halang kah rhihnahkoi tah amah taengla a pawk pah tih aka dueng kah a ngaihlihnah khaw a doo pah ni.
25Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний — мов би на вічних підвалинах.
25Cangpalam loh a paan vaengah halang tah pai thai pawt vetih aka dueng kah khoengim tah kumhal ah pai ni.
26Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
26Kolhnaw tah a tueih rhoek hamla a no dongah a thuui bangla, a mik dongah hmaikhu bangla a om pah.
27Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
27BOEIPA hinyahnah loh khohnin a thap tih halang kah a kum tah a rhaem pah.
28Дожиданнє праведних — радість, а надїя безбожних погибне.
28Aka dueng rhoek kah ngaiuepnah tah kohoenah la om tih halang rhoek kah ngaiuepnah tah paltham.
29Безвинному дорога Господня — твердиня, а страх беззаконникам.
29BOEIPA kah longpuei he thincaknah ham tah lunghim la om tih boethae aka saii ham porhaknah la om.
30Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
30Aka dueng tah kumhal duela tuen pawt dae halang rhoek tah diklai ah khosa mahpawh.
31Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
31Aka dueng kah a ka ah cueihnah cuen tih calaak rhoek kah a lai tah a yueh pah ni.
32Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.
32Aka dueng kah hmuilai tah kolonah la a ming dae halang rhoek kah a ka tah calaak yoeyah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.