Приповісток 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
1Mongkawt la hlatnah loh kosi khaw a hlam tih, patangnah ol loh thintoek khaw a soeh.
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
2Aka cueih kah a ol loh mingnah te a hloeihhlam tih, aka ang rhoek a ka loh a anglat te a thaa.
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
3BOEIPA kah a mik loh hmuen ta kuem kah a thae a then te a tawt.
4Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
4Ol dongah hoeihnah aka om tah hingnah thingkung la om tih, a khuiah saveknah khaw mueihla pocinah ham ni.
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
5Aka ang loh a napa kah thuituennah te a tlaitlaek tih, toelthamnah aka ngaithuen tah muet uh.
6В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
6Hlang dueng kah im ah khohrhang khaw khawk, tedae halang kah a cangthaih long tah hlang a lawn.
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
7Hlang cueih rhoek long tah mingnah te a haeh dae, aka ang kah lungbuei tah te tlam moenih.
8Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
8Halang kah hmueih te BOEIPA kah a tueilaehkoi tih, aka thuem kah thangthuinah te a kolonah la a khueh.
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
9Halang kah longpuei tah BOEIPA kah tueilaehkoi tih, duengnah aka hloem tah a lungnah.
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
10Thuituennah caehlong aka hnoo ham tah thae tih, toelthamnah aka hmuhuet tah duek ni.
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
11Saelkhui neh Abaddon pataeng BOEIPA hmaiah a phoe atah, hlang ca rhoek kah lungbuei aisat te.
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
12Amah a toel ham te hmuiyoi loh a lungnah pawt dongah, aka cueih te khaw paan laklo pawh.
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
13Lungbuei, ko aka hoe tah a maelhmai hlampan tih, lungbuei kah nganboh loh mueihla a rhawp sak.
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
14Aka yakming kah lungbuei long tah mingnah khaw mikhmuh khaw a tlap, tedae aka ang kah a ka loh anglat a luem puei.
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
15Mangdaeng rhoek kah a khohnin tah boeih thae, tedae lungbuei aka then tah buhkoknah toei toei om.
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
16Thakvoh len tih a khuiah soekloeknah a om lakah BOEIPA hinyahnah dongkah tah a yol khaw then.
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
17Buhkak ansam khaw lungnah n'caak atah, hmuhuetnah neh n'caak vaito thapaduek lakah then.
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
18Olpungkacan aka huek hlang he sue la om tih, thintoek aka ueh loh tuituknah khaw a duem sak.
19Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
19Kolhnaw kah longpuei tah hling a buk banghui la om tih, aka thuem kah caehlong tah a picai pah.
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
20Ca aka cueih loh a napa ko a hoe sak tih, tongpa aka ang loh a manu a hnaep.
21Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
21Lungbuei aka talh ham tah a anglat te a kohoenah tih, hlang lungcuei tah a caeh dueng.
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
22Baecenol pawt atah kopoek bing tih, a cungkuem taengah aka uen tah pai.
23Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
23A ka dongkah hlatnah loh hlang ham kohoenah la om tih, olka khaw amah tuetang vaengah tah then tloe pai.
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
24Hlang aka cangbam ham tah saelkhui laedil lamloh hoeptlang hamla hingnah caehlong om hang.
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
25Thinthah im tah BOEIPA loh a phil pah tih, nuhmai kah rhi te a suem pah.
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
26Kopoek thae he BOEIPA kah a tueilaehkoi tih, ol then te a omthennah.
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
27Mueluemnah dongkah aka mueluem loh a imkhui a lawn tih, kutdoe aka thiinah tah hing ni.
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
28Hlang dueng kah lungbuei loh ol doo ham khaw a thuep tih, halang kah a ka loh boethae a thaa.
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
29BOEIPA loh halang te a lakhla tak tih, aka dueng kah thangthuinah te a hnatun pah.
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
30Mik kah vangnah loh lungbuei ko a hoe sak tih, olthang then loh rhuhrhong a cang sak.
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
31Hna dongah toelthamnah aka hnatun tah hingnah la om tih, hlang cueih lakli ah rhaehrhong ni.
32Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
32Thuituennah aka hlahpham loh a hinglu a hnawt tih, toelthamnah aka hnatun tah lungbuei a lai.
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
33BOEIPA hinyahnah he cueihnah neh thuituennah la om tih kodonah tah thangpomnah mikhmuh ah a lamhma pah.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.