Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibal Olcim (Matupi Chin)
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1A hmuilai voeldak neh aka ang lakah amah kah thincaknah neh aka cet khodaeng he then ngai.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Mingnah aka om pawh hinglu khaw then pawh, kho neh aka tanolh long khaw a hmaang.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3Hlang kah a anglat loh amah kah longpuei te a paimaelh pah hatah a lungbuei tah BOEIPA taengah a hmaital.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Boeirhaeng tah paya khaw muep a thap pah dae, tattloel tah a baerhoep long pataeng te a nong tak.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5A honghi kah laipai te hmil pawt vetih, laithae aka sat long khaw poenghal mahpawh.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Hlangcong kah maelhmai tah muep a thae sak uh tih, hlang te hlang boeih loh kutdoe neh a paya nah uh.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7Manuca pataeng aka khodaeng te boeih a hmuhuet uh atah, a baerhoep aisat te a taeng lamloh a lakhla tak ta. A hloem bal akhaw amih te ol a om moenih.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8A hinglu aka lungnah long tah a lungbuei ah a lai tih, lungcuei long tah hnothen dang hamla a ngaithuen.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9A honghi kah laipai te hmil pawt vetih, laithae aka sat khaw milh ni.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Omthenbawnnah he hlang ang ham a rhoeprhui moenih, sal loh mangpa a taemrhai te bahoeng voel moenih.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11Hlang kah a lungming loh a thintoek khaw a hlawt pah dongah, boekoek te a boei a mang neh a poe.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12Manghai kah thinkoeh he sathueng bangla kawk dae, a kolonah he baelhing dongkah buemtui bangla om.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13Capa a anglat te a napa ham talnah la om tih, a yuu kah hohmuhnah khaw tuicip bangla puh.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14Im neh boeirhaeng he napa kah rho la om cakhaw, hlang aka cangbam yuu he tah BOEIPA taeng lamkah ni.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Ngaknah he ih dongah moo tih, palyal khaw hinglu lamlum.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16Olpaek aka tuem loh a hinglu a ngaithuen tih, BOEIPA kah longpuei aka hnoel tah duek rhoe duek ni.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17BOEIPA kah puhlah long tah tattloel te a rhen tih, a thaphu te amah taengla a thuung ni.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Ngaiuepnah a om vaengah na ca te toel lah, anih duek sak ham tah na hinglu te thak boeh.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19Kosi len kah hmulung te tholhphu la a phueih atah na huul cakhaw koep na koei hae ni.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20cilsuep he hnatun lamtah thuituennah he doe lah. Te daengah ni na hmailong ah na cueih eh.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21Hlang kah lungbuei ah kopoek muep om cakhaw, BOEIPA kah cilsuep long ni a thoh sak.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22Hlang kah ngaihlihnah tah amah kah sitlohnah he ni. Tedae khodaeng he hlang laithae lakah then ngai.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23BOEIPA hinyahnah he tah hingnah la om tih, ngaikhuek la a rhaeh sak coeng dongah yoethae loh cawh voel pawh.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24Kolhnaw long tah bael dongla a kut a puei nawn pataeng a ka khuila a khuen moenih.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Hmuiyoi te na boh daengah ni hlangyoe bangla a muet uh eh. A yakming la na tluung daengah ni mingnah te a phatuem pueng eh.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26A napa aka rhoelrhak tih, a manu aka yong sak capa tah yah a poh tih, a khosak khaw tal.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Ka ca, mingnah olka lamloh palang ham a, thuituennah hnatun ham he na toeng.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28Hlang muen kah laipai loh tiktamnah te a hnael tih, halang kah a ka loh boethae a dolh.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Hmuiyoi rhoek ham tholhphu neh anglat kah a nam ham bohnah a tawn uh coeng.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.