Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Lok kangkoih ah apae thaih kamthu pongah loe, toenghaih loklam pazui amtang kami to hoih kue.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Kahoih ai poekhaih loe, panoekhaih tawn ai; tawt hoi khok takan kami loe loklam caeh pazae.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3Kami amthuhaih mah a caehhaih loklam to amkhraengsak moe, palung thung hoiah Angraeng to kasae a thuih.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Hmuenmae angraeng kami loe ampui tawnh mang; toe kamtang loe a imtaeng kami mah doeh caehtaak.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5Amsoem ai hmuen hnukung ah om kami loe danpaek ai ah om mak ai; amsawnlok thui kami doeh loih mak ai.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Pop parai kaminawk loe ukkung palung anghoehaih to sak hanah koeh o; tangqum paek thaih kami loe kami boih hoiah ampui ah oh.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7Amtang kami loe angmah ih nawkamyanawk mah doeh hnukma o; angmah ih ampuinawk mah cae loe kawkruk maw ayae o taak tih! Anih loe tahmenhaih hnik hanah nihcae hnukah patom, toe nihcae mah anghmat o taak boih.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8Palunghahaih tawn kami loe a hinghaih to palung; panoekhaih amtuk kami loe khosak hoihaih to hnu tih.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9Amsoem ai hmuen hnukungah om kami loe danpaek ai ah om mak ai; amsawnlok thui kami loe amro tih.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Kamthu loe kahnaep ah khosak han krah ai; tamna mah angraengnawk uk hanah krah ai.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11Palungha kami loe palungphuihaih to pauep thaih; minawk sakpazaehaih tahmen kami loe lensawkhaih to tawnh.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12Siangpahrang palungphuihaih loe kahang kaipui baktiah oh moe, anih hoihhaih loe phroh nui ih dantui baktiah oh.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13Caa kamthu loe ampa amrohaih ah oh, angzoeh koeh zu loe apet ai ah kaca tui baktiah oh.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14Im hoi hmuenmae loe ampa ih qawk ah oh; toe palungha zu loe Angraeng khae hoi hak ih qawk ni.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Thasae kami loe iih sawk, thasae kami pakhra loe zok amthlam tih.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16Thuitaekhaih lok tahngai kami loe hinglung sawk; toe a caehhaih loklam patoek kami loe dueh tih.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17Amtang khenzawn kami loe Angraeng hanah hmuen coi pae baktiah ni oh; anih loe a sak ih hmuen baktiah atho hnu let tih.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Thuitaek thaih koiah oh naah, na caa to thuitaek ah; anih qahhaih to tahmen hmah.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19Palungphui kami loe danpaekhaih to hnu tih; anih to na pahlong nahaeloe, anih to na pahlong tuektuek han angai tih.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Thuitaekhaih lok to tahngai ah loe, patukhaih lok to talawk ah, to tiah nahaeloe atue boeng naah palung na ha tih.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21Kami ih palung thungah sak atimhaih oh mangh; toe Angraeng khokhanhaih mah ni sak atimhaih to caksak tih.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22Boeng thai ai amlunghaih loe kami mah koeh ih hmuen ah oh; amtang kami loe lok amlai kami pongah hoih kue.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23Angraeng zithaih loe hinghaih ah oh; to tiah poekhaih tawn kami loe koehhaih to acung tih; raihaih tidoeh tongh mak ai.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24Thasae kami loe saoek nui hoiah a ban to azuh moe, buh abah han mataeng doeh paqak.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Minawk tiah doeh sah ai kami to danpaek ah, poekhaih tawn ai kami to palungha lat tih; khopoek thaih kami to zoeh ah, palungha aep tih.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26Ampa ih hmuenmae to pasaengh boih moe, amno to haek kami loe, azathaih paek capa, kasaethuihaih tongsak capa ah oh.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Ka capa, thuitaekhaih lok to tahngai ai ah na oh nahaeloe, thuitaek ih panoekhaih loknawk hoiah nam khraeng ving tih.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28Lok amlai kami han hnukungah om kami loe, katoengah lokcaekhaih tiah doeh sah ai kami ah oh; kahoih ai kami loe kahoih ai hmuen to kakhraem caaknaek baktiah a caak.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Kami tiah doeh sah ai kami hanah danpaekhaih to oh, kamthu hanah loe bohhaih to oh.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.