Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Better a poor man who walks with integrity than a fool whose lips are perverse.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Even zeal is no good without knowledge, and he who hurries his footsteps misses the mark.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3A man’s own folly subverts his way, yet his heart rages against the LORD.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Wealth attracts many friends, but a poor man is deserted by his friend.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5A false witness will not go unpunished, and one who utters lies will not escape.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Many seek the favor of the prince, and everyone is a friend of the gift giver.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7All the brothers of a poor man hate him— how much more do his friends avoid him! He may pursue them with pleading, but they are nowhere to be found.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8He who acquires wisdom loves himself; one who safeguards understanding will find success.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9A false witness will not go unpunished, and one who pours out lies will perish.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Luxury is unseemly for a fool— how much worse for a slave to rule over princes!
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11A man’s insight gives him patience, and his virtue is to overlook an offense.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12A king’s rage is like the roar of a lion, but his favor is like dew on the grass.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13A foolish son is his father’s ruin, and a quarrelsome wife is like a constant dripping.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14Houses and wealth are inherited from fathers, but a prudent wife is from the LORD.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Laziness brings on deep sleep, and an idle soul will suffer hunger.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16He who keeps a commandment preserves his soul, but he who is careless in his ways will die.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17Kindness to the poor is a loan to the LORD, and He will repay the lender.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Discipline your son, for in that there is hope; do not be party to his death.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19A man of great anger must pay the penalty; if you rescue him, you will have to do so again.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Listen to counsel and accept discipline, that you may be wise the rest of your days.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21Many plans are in a man’s heart, but the purpose of the LORD will prevail.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22The desire of a man is loving devotion; better to be poor than a liar.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23The fear of the LORD leads to life, that one may rest content, without visitation from harm.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24The slacker buries his hand in the dish; he will not even bring it back to his mouth.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Strike a mocker, and the simple will beware; rebuke the discerning man, and he will gain knowledge.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26He who assaults his father or evicts his mother is a son who brings shame and disgrace.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27If you cease to hear instruction, my son, you will stray from the words of knowledge.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28A corrupt witness mocks justice, and a wicked mouth swallows iniquity.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29Judgments are prepared for mockers, and beatings for the backs of fools.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.