Приповісток 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
1Do not boast about tomorrow, for you do not know what a day may bring.
2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
2Let another praise you, and not your own mouth— a stranger, and not your own lips.
3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
3A stone is heavy and sand is a burden, but aggravation from a fool outweighs them both.
4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
4Wrath is cruel and anger is like a flood, but who can withstand jealousy?
5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
5Better an open rebuke than love that is concealed.
6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
6The wounds of a friend are faithful, but the kisses of an enemy are deceitful.
7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
7The soul that is full loathes honey, but to a hungry soul, any bitter thing is sweet.
8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
8Like a bird that strays from its nest is a man who wanders from his home.
9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
9Oil and incense bring joy to the heart, and the sweetness of a friend is counsel to the soul.
10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
10Do not forsake your friend or your father’s friend, and do not go to your brother’s house in the day of your calamity; better a neighbor nearby than a brother far away.
11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
11Be wise, my son, and bring joy to my heart, so that I can answer him who taunts me.
12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
12The prudent see danger and take cover; but the simple keep going and pay the penalty.
13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
13Take the garment of him who posts security for a stranger; get collateral if it is for a foreigner.
14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
14If one blesses his neighbor with a loud voice early in the morning, it will be counted to him as a curse.
15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
15A constant dripping on a rainy day and a contentious woman are alike—
16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
16restraining her is like holding back the wind or grasping oil with one’s right hand.
17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
17As iron sharpens iron, so one man sharpens another.
18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
18Whoever tends a fig tree will eat its fruit, and he who looks after his master will be honored.
19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
19As water reflects the face, so the heart reflects the true man.
20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
20Sheol and Abaddon are never satisfied; so the eyes of man are never satisfied.
21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
21A crucible for silver and a furnace for gold, but a man is tested by the praise accorded him.
22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
22Though you grind a fool like grain with mortar and a pestle, yet his folly will not depart from him.
23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
23Be sure to know the state of your flocks, and pay close attention to your herds;
24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
24for riches are not forever, nor does a crown endure to every generation.
25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
25When hay is removed and new growth appears and the grain from the hills is gathered,
26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
26the lambs will provide you with clothing, and the goats with the price of a field.
27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
27You will have plenty of goats’ milk to feed you— food for your household and nourishment for your maidservants.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.