Приповісток 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
1Non gloriarti del giorno di domani; Perciocchè tu non sai ciò che il giorno partorirà.
2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
2Loditi lo strano, e non la tua propria bocca; Lo straniero, e non le tue proprie labbra.
3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
3Le pietre son pesanti, e la rena è grave; Ma l'ira dello stolto è più pesante che amendue quelle cose.
4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
4La collera è una cosa crudele, e l'ira una cosa strabocchevole; E chi potrà durar davanti alla gelosia?
5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
5Meglio vale riprensione palese, Che amore occulto.
6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
6Le ferite di chi ama son leali; Ma i baci di chi odia sono simulati.
7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
7La persona satolla calca il favo del miele ; Ma alla persona affamata ogni cosa amara è dolce.
8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
8Quale è l'uccelletto, che va ramingo fuor del suo nido, Tale è l'uomo che va vagando fuor del suo luogo.
9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
9L'olio odorifero e il profumo rallegrano il cuore; Così fa la dolcezza dell'amico dell'uomo per consiglio cordiale.
10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
10Non lasciare il tuo amico, nè l'amico di tuo padre; E non entrare in casa del tuo fratello nel giorno della tua calamità; Meglio vale un vicino presso, che un fratello lontano.
11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
11Figliuol mio, sii savio, e rallegra il mio cuore; Ed io avrò che rispondere a colui che mi farà vituperio.
12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
12L' uomo avveduto, veggendo il male, si nasconde; Ma gli scempi passano oltre, e ne portano la pena.
13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
13Prendi pure il vestimento di chi ha fatta sicurtà per lo strano; E prendi pegno da lui per la straniera.
14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
14Chi benedice il suo prossimo ad alta voce, Levandosi la mattina a buon'ora, Ciò gli sarà reputato in maledizione.
15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
15Un gocciolar continuo in giorno di gran pioggia, E una donna rissosa, è tutt'uno.
16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
16Chi vuol tenerla serrata, pubblica di voler serrar del vento, E dell'olio nella sua man destra.
17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
17Il ferro si pulisce col ferro; Così l'uomo pulisce la faccia del suo prossimo.
18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
18Chi guarda il fico ne mangia il frutto; Così chi guarda il suo signore sarà onorato.
19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
19Come l'acqua rappresenta la faccia alla faccia; Così il cuor dell'uomo rappresenta l'uomo all'uomo.
20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
20Il sepolcro, e il luogo della perdizione, non son giammai satolli; Così anche giammai non si saziano gli occhi dell'uomo.
21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
21La coppella è per l'argento, e il fornello per l'oro; Ma l'uomo è provato per la bocca che lo loda.
22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
22Avvegnachè tu pestassi lo stolto in un mortaio, Col pestello, per mezzo del grano infranto, La sua follia non si dipartirebbe però da lui.
23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
23Abbi diligentemente cura delle tue pecore, Metti il cuor tuo alle mandre.
24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
24Perciocchè i tesori non durano in perpetuo; E la corona è ella per ogni età?
25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
25Il fieno nasce, e l'erbaggio spunta, E le erbe de' monti son raccolte.
26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
26Gli agnelli son per lo tuo vestire, E i becchi sono il prezzo di un campo.
27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
27E l'abbondanza del latte delle capre è per tuo cibo, E per cibo di casa tua, E per lo vitto delle tue serventi.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.