Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1Le donne savie edificano le lor case; Ma la stolta la sovverte con le sue mani.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2Chi cammina nella sua dirittura riverisce il Signore; Ma chi è stravolto nelle sue vie lo sprezza.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3Nella bocca dello stolto è la bacchetta dell'alterezza; Ma le labbra de' savi li guardano.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Dove non son buoi, il granaio è vuoto; Ma l'abbondanza della ricolta è per la forza del bue.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5Il testimonio verace non mente; Ma il falso testimonio sbocca bugie.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6Lo schernitore cerca la sapienza, e non la trova punto; Ma la scienza agevolmente si acquista dall' uomo intendente.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Vattene via d'innanzi all'uomo stolto, E d'innanzi a colui, nel quale non avrai conosciute labbra di scienza.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8La sapienza dell'uomo è di considerar la sua via; Ma la follia degli stolti è inganno.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Gli stolti si fanno beffe del commetter misfatto; Ma fra gli uomini diritti è la benevolenza.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10Il cuore di ciascuno conosce l'amaritudine dell'anima sua; Ed altresì alcuno strano non è mescolato nella sua allegrezza.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11La casa degli empi sarà distrutta; Ma il tabernacolo degli uomini diritti fiorirà.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12Vi è tal via che pare diritta all'uomo, Il fine della quale son le vie della morte.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Come di troppo ridere duole il cuore, Così la fine dell'allegrezza è dolore.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14Chi è sviato di cuore sarà saziato delle sue vie; E più ch'esso lo sarà l'uomo da bene delle sue.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15Lo scempio crede ogni cosa; Ma l'avveduto considera i suoi passi.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16Il savio teme, e si ritrae dal male; Ma lo stolto trascorre, e si tien sicuro.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17Chi è pronto all'ira commette follia; E l'uomo malizioso è odiato.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18Gli scempi erederanno la stoltizia; Ma i prudenti coroneranno il lor capo di scienza.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19I malvagi saranno abbassati davanti a' buoni; E gli empi saranno alle porte del giusto.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20Il povero è odiato eziandio dal suo prossimo; Ma molti son gli amici del ricco.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21Chi sprezza il suo prossimo pecca; Ma beato chi ha pietà de' poveri.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Quelli che macchinano del male non sono eglino traviati? Ma benignità e verità sarà usata inverso coloro che pensano del bene.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23In ogni fatica vi è del profitto; Ma il parlar delle labbra torna solo in inopia.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24Le ricchezze de' savi sono la lor corona; Ma la follia degli stolti è sempre follia.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25Il testimonio verace libera le anime; Ma il falso sbocca bugie.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26Nel timor del Signore vi è confidanza fortissima; E vi sarà un ricetto per li figliuoli di colui che teme Iddio .
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27Il timor del Signore è una fonte di vita, Per ritrarsi da' lacci della morte.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28La magnificenza del re è nella moltitudine del popolo; Ma la ruina del principe è nel mancamento della gente.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29Chi è lento all'ira è di gran prudenza; Ma chi è pronto al cruccio eccita la follia.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30Il cuor sano è la vita delle carni; Ma l'invidia è il tarlo delle ossa.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31Chi oppressa il povero fa onta a colui che l'ha fatto; Ma chi ha pietà del bisognoso l'onora.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32L'empio sarà traboccato per la sua malvagità; Ma il giusto spera eziandio nella sua morte.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33La sapienza riposa nel cuore dell' uomo intendente, Ed è riconosciuta in mezzo degli stolti.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34La giustizia innalza la nazione; Ma il peccato è il vituperio de' popoli.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35Il favor del re è verso il servitore intendente; Ma la sua indegnazione è contro a quello che reca vituperio.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.