Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1Every wise woman builds her house, but the foolish one tears it down with her own hands.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2He who walks in his uprightness fears the LORD, but he who is perverse in his ways despises him.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3The fool’s talk brings a rod to his back, but the lips of the wise protect them.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4Where no oxen are, the crib is clean, but much increase is by the strength of the ox.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5A truthful witness will not lie, but a false witness pours out lies.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6A scoffer seeks wisdom, and doesn’t find it, but knowledge comes easily to a discerning person.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Stay away from a foolish man, for you won’t find knowledge on his lips.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8The wisdom of the prudent is to think about his way, but the folly of fools is deceit.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Fools mock at making atonement for sins, but among the upright there is good will.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10The heart knows its own bitterness and joy; he will not share these with a stranger.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11The house of the wicked will be overthrown, but the tent of the upright will flourish.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12There is a way which seems right to a man, but in the end it leads to death.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Even in laughter the heart may be sorrowful, and mirth may end in heaviness.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14The unfaithful will be repaid for his own ways; likewise a good man will be rewarded for his ways.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15A simple man believes everything, but the prudent man carefully considers his ways.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16A wise man fears and shuns evil, but the fool is hot headed and reckless.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17He who is quick to become angry will commit folly, and a crafty man is hated.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18The simple inherit folly, but the prudent are crowned with knowledge.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19The evil bow down before the good, and the wicked at the gates of the righteous.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20The poor person is shunned even by his own neighbor, but the rich person has many friends.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21He who despises his neighbor sins, but he who has pity on the poor is blessed.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Don’t they go astray who plot evil? But love and faithfulness belong to those who plan good.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23In all hard work there is profit, but the talk of the lips leads only to poverty.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24The crown of the wise is their riches, but the folly of fools crowns them with folly.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25A truthful witness saves souls, but a false witness is deceitful.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26In the fear of the LORD is a secure fortress, and he will be a refuge for his children.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27The fear of the LORD is a fountain of life, turning people from the snares of death.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28In the multitude of people is the king’s glory, but in the lack of people is the destruction of the prince.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29He who is slow to anger has great understanding, but he who has a quick temper displays folly.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30The life of the body is a heart at peace, but envy rots the bones.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31He who oppresses the poor shows contempt for his Maker, but he who is kind to the needy honors him.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32The wicked is brought down in his calamity, but in death, the righteous has a refuge.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33Wisdom rests in the heart of one who has understanding, and is even made known in the inward part of fools.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34Righteousness exalts a nation, but sin is a disgrace to any people.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35The king’s favor is toward a servant who deals wisely, but his wrath is toward one who causes shame.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.