Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1חכמות נשים בנתה ביתה ואולת בידיה תהרסנו׃
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2הולך בישרו ירא יהוה ונלוז דרכיו בוזהו׃
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3בפי אויל חטר גאוה ושפתי חכמים תשמורם׃
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4באין אלפים אבוס בר ורב תבואות בכח שור׃
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5עד אמונים לא יכזב ויפיח כזבים עד שקר׃
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6בקש לץ חכמה ואין ודעת לנבון נקל׃
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7לך מנגד לאיש כסיל ובל ידעת שפתי דעת׃
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8חכמת ערום הבין דרכו ואולת כסילים מרמה׃
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9אולים יליץ אשם ובין ישרים רצון׃
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10לב יודע מרת נפשו ובשמחתו לא יתערב זר׃
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11בית רשעים ישמד ואהל ישרים יפריח׃
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12יש דרך ישר לפני איש ואחריתה דרכי מות׃
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13גם בשחוק יכאב לב ואחריתה שמחה תוגה׃
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14מדרכיו ישבע סוג לב ומעליו איש טוב׃
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15פתי יאמין לכל דבר וערום יבין לאשרו׃
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16חכם ירא וסר מרע וכסיל מתעבר ובוטח׃
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17קצר אפים יעשה אולת ואיש מזמות ישנא׃
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18נחלו פתאים אולת וערומים יכתרו דעת׃
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19שחו רעים לפני טובים ורשעים על שערי צדיק׃
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20גם לרעהו ישנא רש ואהבי עשיר רבים׃
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21בז לרעהו חוטא ומחונן עניים אשריו׃
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22הלוא יתעו חרשי רע וחסד ואמת חרשי טוב׃
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23בכל עצב יהיה מותר ודבר שפתים אך למחסור׃
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24עטרת חכמים עשרם אולת כסילים אולת׃
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25מציל נפשות עד אמת ויפח כזבים מרמה׃
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26ביראת יהוה מבטח עז ולבניו יהיה מחסה׃
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27יראת יהוה מקור חיים לסור ממקשי מות׃
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28ברב עם הדרת מלך ובאפס לאם מחתת רזון׃
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29ארך אפים רב תבונה וקצר רוח מרים אולת׃
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30חיי בשרים לב מרפא ורקב עצמות קנאה׃
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31עשק דל חרף עשהו ומכבדו חנן אביון׃
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32ברעתו ידחה רשע וחסה במותו צדיק׃
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33בלב נבון תנוח חכמה ובקרב כסילים תודע׃
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34צדקה תרומם גוי וחסד לאמים חטאת׃
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35רצון מלך לעבד משכיל ועברתו תהיה מביש׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.