Приповісток 14
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
1La femme sage bâtit sa maison, Et la femme insensée la renverse de ses propres mains.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
2Celui qui marche dans la droiture craint l’Éternel, Mais celui qui prend des voies tortueuses le méprise.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
3Dans la bouche de l’insensé est une verge pour son orgueil, Mais les lèvres des sages les gardent.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
4S’il n’y a pas de bœufs, la crèche est vide; C’est à la vigueur des bœufs qu’on doit l’abondance des revenus.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
5Un témoin fidèle ne ment pas, Mais un faux témoin dit des mensonges.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
6Le moqueur cherche la sagesse et ne la trouve pas, Mais pour l’homme intelligent la science est chose facile.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
7Éloigne-toi de l’insensé; Ce n’est pas sur ses lèvres que tu aperçois la science.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
8La sagesse de l’homme prudent, c’est l’intelligence de sa voie; La folie des insensés, c’est la tromperie.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
9Les insensés se font un jeu du péché, Mais parmi les hommes droits se trouve la bienveillance.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
10Le cœur connaît ses propres chagrins, Et un étranger ne saurait partager sa joie.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
11La maison des méchants sera détruite, Mais la tente des hommes droits fleurira.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
12Telle voie paraît droite à un homme, Mais son issue, c’est la voie de la mort.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
13Au milieu même du rire le cœur peut être affligé, Et la joie peut finir par la détresse.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
14Celui dont le cœur s’égare se rassasie de ses voies, Et l’homme de bien se rassasie de ce qui est en lui.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
15L’homme simple croit tout ce qu’on dit, Mais l’homme prudent est attentif à ses pas.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
16Le sage a de la retenue et se détourne du mal, Mais l’insensé est arrogant et plein de sécurité.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
17Celui qui est prompt à la colère fait des sottises, Et l’homme plein de malice s’attire la haine.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
18Les simples ont en partage la folie, Et les hommes prudents se font de la science une couronne.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
19Les mauvais s’inclinent devant les bons, Et les méchants aux portes du juste.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
20Le pauvre est odieux même à son ami, Mais les amis du riche sont nombreux.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
21Celui qui méprise son prochain commet un péché, Mais heureux celui qui a pitié des misérables!
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
22Ceux qui méditent le mal ne s’égarent-ils pas? Mais ceux qui méditent le bien agissent avec bonté et fidélité.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
23Tout travail procure l’abondance, Mais les paroles en l’air ne mènent qu’à la disette.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
24La richesse est une couronne pour les sages; La folie des insensés est toujours de la folie.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
25Le témoin véridique délivre des âmes, Mais le trompeur dit des mensonges.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
26Celui qui craint l’Éternel possède un appui ferme, Et ses enfants ont un refuge auprès de lui.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
27La crainte de l’Éternel est une source de vie, Pour détourner des pièges de la mort.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
28Quand le peuple est nombreux, c’est la gloire d’un roi; Quand le peuple manque, c’est la ruine du prince.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
29Celui qui est lent à la colère a une grande intelligence, Mais celui qui est prompt à s’emporter proclame sa folie.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
30Un cœur calme est la vie du corps, Mais l’envie est la carie des os.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
31Opprimer le pauvre, c’est outrager celui qui l’a fait; Mais avoir pitié de l’indigent, c’est l’honorer.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
32Le méchant est renversé par sa méchanceté, Mais le juste trouve un refuge même en sa mort.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
33Dans un cœur intelligent repose la sagesse, Mais au milieu des insensés elle se montre à découvert.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
34La justice élève une nation, Mais le péché est la honte des peuples.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
35La faveur du roi est pour le serviteur prudent, Et sa colère pour celui qui fait honte.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.