Приповісток 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
1Ne porte pas envie aux hommes méchants, Et ne désire pas être avec eux;
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
2Car leur cœur médite la ruine, Et leurs lèvres parlent d’iniquité.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
3C’est par la sagesse qu’une maison s’élève, Et par l’intelligence qu’elle s’affermit;
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
4C’est par la science que les chambres se remplissent De tous les biens précieux et agréables.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
5Un homme sage est plein de force, Et celui qui a de la science affermit sa vigueur;
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
6Car tu feras la guerre avec prudence, Et le salut est dans le grand nombre des conseillers.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
7La sagesse est trop élevée pour l’insensé; Il n’ouvrira pas la bouche à la porte.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
8Celui qui médite de faire le mal S’appelle un homme plein de malice.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
9La pensée de la folie n’est que péché, Et le moqueur est en abomination parmi les hommes.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
10Si tu faiblis au jour de la détresse, Ta force n’est que détresse.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
11Délivre ceux qu’on traîne à la mort, Ceux qu’on va égorger, sauve-les!
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
12Si tu dis: Ah! Nous ne savions pas!… Celui qui pèse les cœurs ne le voit-il pas? Celui qui veille sur ton âme ne le connaît-il pas? Et ne rendra-t-il pas à chacun selon ses œuvres?
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
13Mon fils, mange du miel, car il est bon; Un rayon de miel sera doux à ton palais.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
14De même, connais la sagesse pour ton âme; Si tu la trouves, il est un avenir, Et ton espérance ne sera pas anéantie.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
15Ne tends pas méchamment des embûches à la demeure du juste, Et ne dévaste pas le lieu où il repose;
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
16Car sept fois le juste tombe, et il se relève, Mais les méchants sont précipités dans le malheur.
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
17Ne te réjouis pas de la chute de ton ennemi, Et que ton cœur ne soit pas dans l’allégresse quand il chancelle,
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
18De peur que l’Éternel ne le voie, que cela ne lui déplaise, Et qu’il ne détourne de lui sa colère.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
19Ne t’irrite pas à cause de ceux qui font le mal, Ne porte pas envie aux méchants;
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
20Car il n’y a point d’avenir pour celui qui fait le mal, La lampe des méchants s’éteint.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
21Mon fils, crains l’Éternel et le roi; Ne te mêle pas avec les hommes remuants;
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
22Car soudain leur ruine surgira, Et qui connaît les châtiments des uns et des autres?
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
23Voici encore ce qui vient des sages: Il n’est pas bon, dans les jugements, d’avoir égard aux personnes.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
24Celui qui dit au méchant: Tu es juste! Les peuples le maudissent, les nations le maudissent.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
25Mais ceux qui le châtient s’en trouvent bien, Et le bonheur vient sur eux comme une bénédiction.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
26Il baise les lèvres, Celui qui répond des paroles justes.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
27Soigne tes affaires au-dehors, Mets ton champ en état, Puis tu bâtiras ta maison.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
28Ne témoigne pas à la légère contre ton prochain; Voudrais-tu tromper par tes lèvres?
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
29Ne dis pas: Je lui ferai comme il m’a fait, Je rendrai à chacun selon ses œuvres.
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
30J’ai passé près du champ d’un paresseux, Et près de la vigne d’un homme dépourvu de sens.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
31Et voici, les épines y croissaient partout, Les ronces en couvraient la face, Et le mur de pierres était écroulé.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
32J’ai regardé attentivement, Et j’ai tiré instruction de ce que j’ai vu.
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
33Un peu de sommeil, un peu d’assoupissement, Un peu croiser les mains pour dormir!…
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
34Et la pauvreté te surprendra, comme un rôdeur, Et la disette, comme un homme en armes.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.